Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 11 березня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою законного представника ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 грудня 2009 року, якою відносно

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Євпаторія АР Крим,

не судимого,

застосовано примусовий захід медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом за вчинення суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч. 4 ст. 152, п. 10 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК України.

Згідно з ухвалою ОСОБА_5 учинив суспільно-небезпечні діяння за наступних обставин.

20 серпня 2009 року у м. Євпаторії о 3 години ОСОБА_5 супроводжував додому ОСОБА_7, із якою познайомився у парку відпочинку. З метою задоволення статевої пристрасті він завів її за гаражі по вул. Казаса та запропонував вступити в інтимні стосунки. Отримавши відмову, ОСОБА_5 застосував фізичне насильство, що виразилось у нанесенні потерпілій не менш 15 ударів руками та ногами у голову, обличчя, шию, руки та грудну клітку, та використовуючи безпорадний стан потерпілої зґвалтував її. Після цього ОСОБА_5 з метою вбивства, бажаючи ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене діяння, здавив руками шию ОСОБА_7 та задушив її.

Після вчинення вбивства ОСОБА_7 ОСОБА_5 таємно викрав її майно, у тому числі мобільний телефон "LG КМ 380" та фотоапарат "Olympus FE-210", загальною вартістю 3 297 грн.

У касаційній скарзі законний представник ОСОБА_5 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповноту досудового та судового слідства. Стверджує, що матеріалами справи не доведено, що саме ОСОБА_5 учинив зазначені суспільно-небезпечні діяння. Просить скасувати ухвалу та закрити справу щодо ОСОБА_5 за відсутністю в його діях складу злочину.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора про залишення касаційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про доведеність факту вчинення саме ОСОБА_5 зазначених в ухвалі суспільно-небезпечних діянь відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів і є правильним.

Свідок ОСОБА_8 підтвердив, що за підозрою у вчиненні вбивства ОСОБА_7 був затриманий ОСОБА_5, у якого при особистому огляді було виявлено та вилучено мобільний телефон "LG КМ 380" та фотоапарат "Olympus FE-210", що належали ОСОБА_7 ОСОБА_5 підтвердив факт належності цих предметів потерпілій та написав явку з повинною.

З показань свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та протоколу впізнання убачається, що з 21 по 24 серпня 2009 року вони з ОСОБА_5 відпочивали у м. Севастополі, останній показав їм мобільний телефон без зарядного пристрою та фотоапарат і пояснив, що телефон він знайшов, а фотоапарат у когось взяв. В подальшому ці речи їм було пред’явлено на досудовому слідстві й вони їх упізнали.

Згідно з даними протоколу огляду кімнати, де тимчасово проживала ОСОБА_7, під час огляду виявлено та вилучено особисті речи потерпілої, у тому числі чохол від фотоапарата та зарядний пристрій від мобільного телефону LG.

Вищевказаний висновок суду також підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_11, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та інших, даними протоколів огляду місця події, висновків судово-імунологічної, судово-біологічної, судово-медичної, судово-товарознавчої, судових комп’ютерно-технічних експертиз та іншими матеріалами справи.

Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність наведених в ухвалі доказів, не виявлено.

Суд дав належну оцінку всім зібраним у справі доказам, повно, всебічно та об’єктивно дослідив обставини справи та дійшов до обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч. 4 ст. 152, п. 10 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК України.

Тому доводи у скарзі законного представника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні зазначених суспільно-небезпечних діянь є необґрунтованими.

За даними висновку проведеної щодо ОСОБА_5 комплексної стаціонарної судової нарколого-психолого-психіатричної експертизи він визнаний неосудним, страждає хронічним психічним захворюванням (тяжким психічним розладом) – простою шизофренією, яке позбавляло його можливості на час учинення суспільно-небезпечного діяння та час проведення експертизи розуміти свої дії й керувати ними. При цьому враховуючи активний тип суспільної небезпечності експертами рекомендовано застосування щодо ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у вигляді лікування у психіатричній лікарні із суворим наглядом.

Даних, які б свідчили, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не виявлено.

Підстав для скасування чи зміни ухвали колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційну скаргу законного представника ОСОБА_5 залишити без задоволення, ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 грудня 2009 року щодо ОСОБА_6 – без зміни.