Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Харківської області на вирок Зачепилівського районного суду Харківської області від 23 квітня 2009 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна, зі звільненням його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він восени 2008 року, маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту наркотичних речовин, на полі, розташованому в с. Новоселівка Зачепилівського району Харківської області, зібрав дикорослі кущі коноплі, які відносяться до особливо небезпечних наркотичних засобів, тим самим незаконно придбав його.

Вказані рослини коноплі ОСОБА_5 висушив та подрібнив, таким чином незаконно виготовивши особливо небезпечний наркотичний засіб, який розфасував в чотири полімерних пакети та переніс за місцем проживання на АДРЕСА_1, де незаконно його зберігав.

12 лютого 2009 року, приблизно о 13 год., ОСОБА_5 при зустрічі з ОСОБА_6 незаконно збув останньому за 50 грн. 2,8810 г особливо небезпечного засобу – каннабісу. Того ж дня за місцем проживання у ОСОБА_5 працівниками міліції було виявлено та вилучено 4 полімерних пакети з речовиною рослинного походження, яка

згідно хімічної експертизи відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу каннабіс, загальна вага якого склала 218,1092 г.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування постановленого судового рішення у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості. Вважає, що до засудженого безпідставно застосовано ст. 75 КК України. Просить справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, справа надійшла до суду з обвинувальним висновком за звинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, за незаконне виготовлення, придбання та зберігання з метою збуту, також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені повторно.

Згідно з вимогами ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального висновку повинна містити, крім іншого, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

При постановленні вироку суд, визнавши ОСОБА_5 винним у незаконному виробництві, виготовленні з метою збуту, а також у незаконному збуті наркотичних засобів, вчинені повторно, не кваліфікував злочинні дії засудженого за ч.2 ст. 307 КК України – як зберігання та виключив кваліфікуючу ознаку для ч.2 ст. 307 КК України – належність вилученого каннабісу до групи особливо небезпечних наркотичних засобів. При цьому суд вийшов за межі пред’явленого обвинувачення, кваліфікувавши дії ОСОБА_5 як виробництво, чим порушив вимоги ст. 275 КПК України.

Крім того, суд у мотивувальній частині вироку зазначив, що ОСОБА_5 раніше вчинив злочин, передбачений ст. 309 КК України, хоча ОСОБА_5 за цей злочин раніше до кримінальної відповідальності не притягувався і судимостей не має (а.с.100).

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК України (2341-14) , що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Обгрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання засудженому ОСОБА_5 та ухвалюючи рішення про його звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, суд послався виключно на те, що підсудний раніше не судимий, щиро кається, характеризується добре, а також на відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Разом із тим, суд не звернув уваги, що при вирішенні зазначеного питання він має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи.

Зокрема, суд при призначення покарання в достатній мірі не врахував, що ОСОБА_5 збув особливо небезпечний наркотичний засіб з метою збагачення та зберігав 218,1092 г каннабісу з метою подальшого збуту, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність; вчинений засудженим злочин відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, хоча суд у вироку при обранні міри покарання ОСОБА_5 врахував середню тяжкість скоєного злочину.

Тому доводи прокурора в касаційному поданні про порушення судом вимог кримінально-процесуального закону та м’якість призначеного засудженому покарання є обгрунтованими.

Вирок щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а кримінальна справа – направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді суд має звернути увагу на допущені недоліки та усунути їх. У разі доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину призначене йому покарання слід вважати м’яким.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394- 398 КПК України, колегія суддів

касаційне подання першого заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Вирок Зачепилівського районного суду Харківської області від 23 квітня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу - направити на новий судовий розгляд.