Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 9 березня 2010 справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_1,

постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Херсонської області від 20 травня 2009 року порушено кримінальну справу за фактом шахрайства шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ПП ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364 КК України.

Як вказано в постанові слідчого, службові особи ПП ОСОБА_1, зловживаючи службовим становищем шляхом використання у суді завідомо підроблених документів щодо виконання ремонтних робіт, заволоділи нежилим приміщенням по АДРЕСА_1, чим територіальній громаді міста заподіяли шкоду у розмірі 29 827 грн.

Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 18 червня 2009 року скасовано постанову слідчого від 20 травня 2009 року про порушення кримінальної справи щодо службових осіб ПП ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364 КК України та відмовлено у порушенні кримінальної справи.

Приймаючи таке рішення, суддя в постанові послався на те, що слідчому на час порушення кримінальної справи була відома особа, яка на його думку вчинила злочин, а тому справа могла бути порушена лише щодо конкретної особи за наявністю для того правових підстав. Крім того, зазначив, що постанова про порушення кримінальної справи не відповідає вимогам ст. 98 КПК України, оскільки ПП ОСОБА_1 не є суб’єктом службового злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 2 липня 2009 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд у зв’язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону. На думку прокурора, на момент порушення кримінальної справи не було встановлено, хто саме із службових осіб цього підприємства вчинив шахрайство шляхом зловживання службовим становищем, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, слідчий вправі був порушити справу за фактом вчинення цих злочинів. Крім того, прокурор зазначив, що суд необґрунтовано розглянув скаргу ОСОБА_1, оскільки він не є особою яка має право на оскарження постанови про порушення кримінальної справи.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Пересунька С.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа.

Як убачається з постанови Комсомольського районного суду м. Херсона, суд дійшов висновку про те, що слідчим були дотримані вимоги ст. 94 КПК України, оскільки в постанові по порушення кримінальної справи слідчим були зазначені приводи та підстави для її порушення, а джерела даних, які стали підставою для її порушення, є законними.

Проте, пославшись на те, що на час її порушення слідчому була відома особа, яка, на його думку, вчинила злочин, а тому на підставі ч. 2 ст. 98 КПК України слідчому необхідно було порушувати справу щодо конкретної особи, а не по факту вчинення злочину, суд дійшов висновку, що слідчий необґрунтовано порушив дану кримінальну справу та скасував вказану постанову слідчого.

Таким чином, приймаючи рішення щодо законності порушення справи, суддя в постанові допустив суперечності, вказавши на дотримання слідчим вимог ст. 94 КПК України під час порушення даної кримінальної справи, однак дійшов висновку про скасування постанови слідчого у зв’язку з порушенням слідчим вимог ч. 2 ст. 98 КПК України.

Разом із тим, з наданих суду матеріалів дослідчої перевірки вбачається, що на момент порушення кримінальної справи не було встановлено, хто саме з службових осіб ПП ОСОБА_1, шляхом використання в суді завідомо підроблених документів щодо обсягу виконання ремонтних робіт, заволодів нежилим приміщенням на АДРЕСА_1 а тому слідчий, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 98 КПК України, вправі був порушувати кримінальну справу за фактом вчинення зазначених вище злочинів невстановленими службовими особами цього підприємства.

За таких обставин, посилання суду на не виконання слідчим вимог ч. 2 ст. 98 КПК України стосовно порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, як підставу для визнання необґрунтованою та скасування винесеної ним постанови про порушення кримінальної справи лише за фактом вчинення злочинів службовими особами ПП ОСОБА_1, не ґрунтується на вимогах кримінально-процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 236-7 КПК України скарга на постанову про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути подана особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, з достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів відповідної особи.

Як убачається з постанови про порушення кримінальної справи, 20 травня 2009 року слідчим було порушено справу за фактом шахрайства шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ПП ОСОБА_1 за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364 КК України.

Разом з тим, скаргу на постанову слідчого подав ОСОБА_1 у зв’язку з проведеним обшуком на підприємстві ЗАТ "Херсонснаббетон", директором якого він є, що підтверджено копіями відповідних документів.

За таких обставин, під час нового судового розгляду суду необхідно уточнити, які конкретно дані свідчать про те, що порушення кримінальної справи від 20 травня 2009 року за фактом шахрайства шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ПП ОСОБА_1 за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364 КК України порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 як директора ЗАТ "Херсонснаббетон".

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляцій прокурора, не звернув уваги на допущені місцевим судом порушення закону й постановив незаконне рішення, яким залишив без зміни постанову місцевого суду й при цьому навів в ухвалі аналогічні мотиви, що й місцевий суд.

За таких обставин судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді необхідно розглянути справу з дотриманням чинного законодавства та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції задовольнити частково.

Постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 18 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 2 липня 2009 року щодо службових осіб ПП ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.