Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні 4 березня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області на вирок Стахановського міського суду Луганської області від 17 березня 2009 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Стаханова Луганської області, не судимого,

засуджено за ст. 15, ч. 3 ст. 212 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах усіх форм власності строком на 3 роки, за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах усіх форм власності строком на 2 роки, а на підставі ст. 70 КК України із застосуванням ст. 77 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах усіх форм власності строком на 3 роки, без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов’язків, передбачених п. 4 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він, являючись заступником директора ПП "Промвагонкомплект", виконуючи функції забезпечення ведення бухгалтерського та податкового обліку, умисно, із метою ухилення від сплати податків, за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, у листопаді 2008 року вніс завідомо неправдиві відомості щодо проведення фінансових операцій по придбанню товарів (робіт, послуг) на суму 34 669 210 грн. (у тому числі ПДВ у сумі 6 933 842 грн.) до офіційних документів, вчинивши всі дії, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, однак порушення податкового законодавства було вчасно виявлено ревізором податкової інспекції при проведенні виїзної документальної перевірки.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні зазначених злочинів, правильності кваліфікації його дій та обґрунтованості звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, посилається на неправильне застосування судом кримінального закону. Указує, що суд всупереч вимогам ст. 77 КК України призначив ОСОБА_5 за ст. 15, ч. 3 ст. 212 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна, звільнивши його при цьому від відбування покарання з випробуванням. Просить змінити вирок та виключити з нього рішення суду про призначення додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав доводи подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Так, при звільненні від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна не призначається.

Разом із тим, суд, правильно виклавши у мотивувальній частині вироку підстави, із яких додаткове покарання у виді конфіскації майна ОСОБА_5 не призначається, у резолютивній частині вироку вказав про призначення засудженому за ст. 15, ч. 3 ст. 212 КК України додаткового покарання у виді конфіскації майна.

На думку колегії суддів, ця помилка суду може бути виправлена у судовому засіданні касаційного суду.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Стахановського міського суду Луганської області від 17 березня 2009 року щодо ОСОБА_5 змінити, виключити з резолютивної частини вироку рішення суду про призначення ОСОБА_5 за ст. 15, ч. 3 ст. 212 КК України додаткового покарання у виді конфіскації майна. Вважати ОСОБА_5 засудженим за ст. 15, ч. 3 ст. 212 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах усіх форм власності строком на 3 роки без конфіскації майна, за ч. 1 ст. 366 КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах усіх форм власності строком на 2 роки, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах усіх форм власності строком на 3 роки, без конфіскації майна, та звільненим на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов’язків, передбачених п. 4 ст. 76 КК України.