Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 4 березня 2010 року кримінальну справу щодо ОСОБА_5 за касаційним поданням заступника прокурора Полтавської області на вирок Ленінського районного суду м.Полтави від 17 квітня 2009 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

засуджено:

- за ч.1 ст. 186 КК України до 120 годин громадських робіт;

На підставі п."а" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності;

- за ч.2 ст. 263 КК України до 120 годин громадських робіт.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 6 грудня 2008 року, близько 8 години 50 хвилин, перебуваючи біля приміщення ЗАТ "Полтаваобленерго", що розташоване по вул.Старий Поділ,5 в м.Полтаві, відкрито викрав у ОСОБА_6 сумку вартістю 54 грн.

19 січня 2009 року, ОСОБА_5, перебуваючи в с.Федорівка Карлівського району Полтавської області, знайшов ніж, який перевіз у м.Полтаву. 22 січня 2009 року, біля зупинки громадського транспорту "Південний вокзал", що знаходиться на площі Слави, 1 в м.Полтаві, працівники міліції під час огляду речей ОСОБА_5 виявили та вилучили вказаний ніж, який згідно висновку експертизи є холодною зброєю колючо-ріжучої дії, виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів загального призначення, який останній носив без передбаченого законом дозволу.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд, в порушення вимог кримінального закону, звільнив ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії за вчинення грабежу та одночасно цим же вироком засудив його за зберігання холодної зброї до покарання у виді громадських робіт, що є, за змістом подання неприпустимим.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що таке підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 86 КК України, на осіб, які вчинили кілька злочинів, передбачених різними статтями або частинами статтей, або засуджених за сукупністю злочинів дія закону про амністію поширюється, якщо жоден з цих злочинів не виключає можливості його застосування.

А як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 186 та ч.2 ст. 263 КК України, і останній з них вчинений після набрання чинності Законом України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року (660-17) , що виключає можливість застосування до нього цього акту амністії.

За таких обставин, вирок місцевого суду у зв`язку з неправильним застосуванням кримінального закону не може вважатись законним і обгрунтованим, а тому підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді справи суду необхідно усунути зазначені порушення закону та постановити обгрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального законодавства.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання заступника прокурора Полтавської області задовольнити .

Вирок Ленінського районного суду м.Полтави від 17 квітня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.