Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 4 березня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на судові рішення щодо нього.

Вироком Микитівського районного суду м.Горлівки Донецької області від 12 лютого 2009 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого,

засуджено за ст. 391 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно ОСОБА_5 призначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 26 травня 2009 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_5 засуджено за те, що він, відбуваючи покарання у виді позбавлення волі в Микитівській виправній колонії у м.Горлівці Донецької області, вчинив злісну непокору вимогам адміністрації виправної установи та за допущені порушення режиму утримання був покараний 1 раз правами начальника відділення, 7 разів правами начальника установи, двічі був переведений в дисциплінарний ізолятор та з 17 липня 2008 року по 17 серпня 2008 року був переведений до приміщення камерного типу.

За змістом касаційної скарги засуджений ОСОБА_5 порушує питання про зміну судових рішень щодо нього у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину. Визнає свою винність не в повному обсязі, тому просить пом’якшити йому покарання.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у її задоволенні необхідно відмовити з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину ґрунтується на зібраних по справі доказах і підтверджується показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які показали про обставини вчинення ОСОБА_5 порушення 13.07.2008 року, за яке засудженого було переведено до приміщення камерного типу, показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про обставини вчинення засудженим порушень 11.02.2007 та 18.06.2008 року, за які останнього було переведено у дисциплінарний ізолятор, відповідними постановами начальника виправної установи про переведення ОСОБА_5 на більш суворий режим відбування покарання; показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_8 про обставини порушень, допущених засудженим 24.05.2007 року, 9.09.2007 року, 1.06.2008 року, 13.07.2008 року, 17.08.2008 року, 1.09.2008 року, 4.09.2008 року, рапортами про порушення та накладення на ОСОБА_5 дисциплінарних стягнень.

Отже, суд повно і всебічно дослідив зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_5 за ст. 391 КК України.

Як убачається зі змісту вироку, призначаючи покарання ОСОБА_5, суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставин справи, дані про особу засудженого, який негативно характеризується, є злісним порушником режиму утримання, а також рецидив злочинів, що обтяжує покарання. Підстав для пом’якшення покарання засудженому не вбачається.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б потягли безумовне скасування судових рішень щодо ОСОБА_5, по справі не виявлено.

Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_5