Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 4 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора м.Києва на вирок Солом’янського районного суду м.Києва від 3 липня 2009 року, яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

відповідно до вимог ст. 89 КК України такого,

що не має судимості,

засуджено за ч.2 ст. 296 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання на іспитовий строк 2 роки та покладено відповідні обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

У цій же кримінальній справі постановою Солом’янського районного суду м.Києва від 3 липня 2009 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п."а" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 12 грудня 2008 року.

ОСОБА_4 засуджений за вчинення хуліганства за таких обставин. 1 вересня 2007 року близько 17-ї години засуджений разом з ОСОБА_5 та не встановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, у провулку Політехнічному, 86 в м.Києві побачили ОСОБА_6, який йшов по вулиці. Невстановлена слідством особа, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно нанесла удар кулаком в обличчя ОСОБА_6, від чого останній упав на асфальт та почав закривати руками голову та обличчя, а невстановлена особа, спричинивши декілька ударів ногами потерпілому, з місця вчинення злочину зникла. Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підбігли до лежачого потерпілого та, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно нанесли по декілька ударів кожний ногами ОСОБА_6 в область тулуба та голови, спричинивши фізичний біль.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_4 та направити справу на нове розслідування. Посилається на порушення кримінально-процесуального закону. Зокрема, зазначає, що суд не взяв до уваги показання потерпілого про те, що злочин щодо нього було вчинено не лише ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а й ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, внаслідок чого допустив неповноту судового слідства.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у його задоволенні необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно зі ст. 275 КПК України розгляд справи судом провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення. Тому суд, не мав підстав для розгляду справи щодо осіб, відносно яких відмовлено в порушенні кримінальної справи, а саме – щодо ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 (т.1 а.с.21, 25).

За змістом ст. 278 КПК України направлення справи для проведення додаткового досудового слідства чи дізнання з метою притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб можливе за наявності клопотання прокурора, потерпілого або його представника.

З протоколу судового засідання видно, що такого клопотання під час розгляду справи не надходило, а тому підстав для направлення справи на додаткове розслідування у суду не було.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли скасування вироку щодо ОСОБА_4, не виявлено.

Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання заступника прокурора м.Києва.