розглянувши в судовому засіданні у м.Києві 4 березня 2010 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на судові рішення, постановлені у справі за скаргою ОСОБА_4 на постанову про порушення кримінальної справи,

постановою Жовтневого районного суду м.Харкова від 31 березня 2009 року задоволено скаргу ОСОБА_4 та скасовано постанову Харківського міжрайонного прокурора Харківської області від 26 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи щодо голови правління ЗАТ "Харківводбуд" ОСОБА_4 за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину за ч.1 ст. 383 КК України, в порушенні кримінальної справи відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 23 квітня 2009 року постанову суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування постановлених судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на порушення судом вимог кримінально-процесуального закону, вважає, що, скасовуючи постанову прокурора, суд не взяв до уваги, що в матеріалах перевірки наявні дані для порушення справи. Також вважає, що апеляційний суд не дослідив матеріали справи належним чином, внаслідок чого поза увагою суду залишилися обставини, з’ясування яких мало істотне значення для правильного прийняття рішення по справі.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у його задоволенні необхідно відмовити з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що всупереч вимогам ст. 236-8 КПК України прокурором в судове засідання були надані лише деякі копії документів на 26 аркушах і не надано всіх матеріалів, які слугували підставою для порушення кримінальної справи; у суді прокурор повідомив про відсутність поважних причин неподання цих матеріалів до суду. Тому рішення суду про визнання відсутності цих матеріалів підставою для скасування постанови прокурора відповідає вимогам ч.6 ст. 236-8 КПК України, що діяла на час розгляду справи.

Крім того, суд правильно послався на те, що прокурором в порушення вимог ч.8 ст. 236-8 КПК України не доведено правомірності порушення кримінальної справи щодо голови правління ЗАТ "Харківводбуд" ОСОБА_4

Як убачається з заяви ОСОБА_4, він звернувся до органів МВС з проханням вжити заходи до розшуку печатки і штампу підприємства ЗАТ "Харківводбуд". Однак, прокурор у постанові зазначив, що останній звернувся із заявою про крадіжку печатки та штампу, внаслідок чого дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ч.1 ст. 383 КК України.

Однак, з матеріалів справи видно, що при прийнятті заяви від ОСОБА_4, всупереч вимогам ст. 95 КПК України, останнього не було попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину і відповідну підписку не відібрано.

Разом з тим, у випадку, якщо розглядалося повідомлення про вчинення злочину, то, з урахуванням викладених в заяві доводів, прокурор відповідно до змісту ст.ст. 97, 98 КПК України мав би прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу, відмовити у її порушенні або направити заяву за належністю. Натомість, прокурор порушив справу щодо заявника ОСОБА_4, посилаючись на зовсім інші факти, ніж були зазначені у заяві.

Таким чином, висновок суду про відсутність у прокурора даних до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 є правильним.

З урахуванням наведених обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасування постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 383 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування судових рішень по справі, не виявлено.

Таким чином, при перевірці справи не встановлено передбачених ст. 398 КПК України підстав для призначення даної справи до розгляду касаційним судом з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

головуючого	Пивовара В.Ф.
суддів	Шевченко Т.В., Заголдного В.В.