Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 4 березня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2009 року щодо нього,

встановила:

вироком Оболонського районного суду м. Києва від 21 серпня 2009 року

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, в силу ст. 89 КК України не судимий,

засуджений за:

- ч.2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;

- ч.1 ст. 263 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_4 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 жовтня 2009 року зазначений вирок змінено. З мотивувальної частини, при кваліфікації його дій за ч.1 ст. 263 КК України, виключено посилання на вчинення незаконного зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів. Врешті вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що він 29 березня 2009 року, приблизно о 9 годині, у м. Києві, у невстановлених слідством осіб, незаконно придбав без мети збуту за 200 доларів США особливо небезпечні наркотичні засоби та психотропні речовини у великих розмірах, а саме: 7 крафт-пакетів з наркотичним засобом канабісом, загальною масою у висушеному вигляді 18,9г, 17 крафт-пакетів з психотропною речовиною амфетаміном (вміст амфетаміну у речовині 12%, загальна маса – 1,73г), 2 крафт-пакети з героїном, загальною масою 1,14г. Зберігаючи при собі зазначені наркотичні засоби та психотропну речовину, ОСОБА_4 перевіз їх до Оболонського району м. Києва, де і був затриманий працівниками міліції.

Крім того, у грудні 2008 року на речовому ринку в м. Донецьку, без передбаченого законом дозволу, він придбав вогнепальну зброю – самозарядний гладкоствольний пістолет, виготовлений шляхом саморобної переробки з газового пістолету, і бойові припаси до нього – 7 патронів, придатних для стрільби, з якими приїхав 29 березня 2009 року в м. Київ та був затриманий працівниками міліції.

У касаційній скарзі засуджений вказує на порушення апеляційним судом його права на захист, відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та суворість призначеного йому покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, винність засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена в ході досудового слідства і повністю визнана ним у судовому засіданні, а тому суд першої інстанції обґрунтовано постановив слухати дану кримінальну справу в порядку, передбаченому ч.3 ст. 299 КПК України. При цьому було з’ясовано, чи правильно розуміє підсудний зміст фактичних обставин справи, а також роз’яснено йому, що він буде позбавлений можливості оспорювати ці фактичні обставини справи в суді вищої інстанції, з чим погодився ОСОБА_4, надавши суду розписку (а.с. 158).

Висновок суду про доведеність винності засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, крім повного визнання ним своєї вини, підтверджується висновком судово-балістичної експертизи, згідно якої пістолет, вилучений у ОСОБА_4, є бойовою нестандартною вогнепальною зброєю – самозарядним гладкоствольним пістолетом, виготовленим шляхом переробки газового пістолету, а вилучені у нього набої являються боєприпасами, придатними для стрільби.

Із зазначеною експертизою ОСОБА_4 був ознайомлений під час досудового слідства і жодних зауважень щодо її висновків від нього не надходило, а тому посилання засудженого на те, що він придбав цей пістолет як газовий, суперечать матеріалам справи.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, щодо порушення апеляційним судом права ОСОБА_4 на захист, у зв’язку з тим, що його не було доставлено до зали судового засідання, є безпідставними.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 358 КПК України, засуджений підлягає виклику в апеляційний суд, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення його становища або суд визнає необхідним провести судове слідство. Засуджений, що утримується під вартою, підлягає обов’язковому виклику в апеляційний суд також у випадках, коли про це надійшло його клопотання.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_4 був належним чином через начальника слідчого ізолятора повідомлений про дату слухання справи в апеляційному суді. При цьому клопотання від засудженого про його участь у засіданні суду апеляційної інстанції не надходило. Крім того, в апеляції прокурора не ставилося питання про погіршення становища засудженого і апеляційний суд не вбачав необхідності у проведенні судового слідства, а тому немає підстав вважати, що право ОСОБА_4 на захист було порушене.

Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з врахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про його особу та обставин, що пом’якшують покарання, є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для зміни чи скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити засудженому ОСОБА_4 у задоволенні його касаційної скарги.