Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ 2 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Одеської області на вирок Ізмаїльського міськрайонного суд Одеської області від 19 листопада 2008 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, найманий працівник, не судимий,

засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

громадянин України, не працюючий, не судимий,

засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

В апеляційному порядку вирок не розглядався.

ОСОБА_5 і ОСОБА_6 визнані винуватими в тому, що вони 13 квітня 2008 року приблизно о 21 годині біля будинку №29/1 по вул.Болградське шосе в м.Ізмаїл Одеської області, за попередньою змовою групою осіб відкрито викрали майно гр.ОСОБА_7 на суму 1950 грн., застосувавши до нього насильство, що не було небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок у зв’язку з істотними порушеннями судом вимог кримінально-процесуального закону і направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд, усупереч вимогам ст. 334, 335 КПК України, у мотивувальній частині вироку не вказав роль кожного з підсудних, форму вини, спосіб вчинення злочину, не врахував характер і ступінь тяжкості злочину, особу винних, обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання, не мотивував звільнення підсудних від відбування покарання з випробуванням, а також не вирішив долю речових доказів.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 334, 335 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням, зокрема, способу вчинення злочину, форми вини та ролі кожного з підсудних, а також обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання, мотиви звільнення від відбування покарання з випробуванням, а в резолютивній частині вироку повинно бути зазначене рішення про речові докази і судові витрати.

Зазначених вимог кримінально-процесуального закону місцевий суд не дотримався, у зв’язку з чим вирок не може вважатися законним і обґрунтованим та підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, -

касаційне подання заступника прокурора Одеської області задовольнити.

Вирок Ізмаїльського міськрайонного суд Одеської області від 19 листопада 2008 року відносно ОСОБА_5 і ОСОБА_6 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.