У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого
Кармазіна Ю.М.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Коротких О.А.,
за участю прокурора
Яковенко Р.І.,
засудженого
захисників
ОСОБА_5,
ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ОСОБА_8,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 2 березня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційними скаргами захисників ОСОБА_9, подану в інтересах засудженого ОСОБА_10, ОСОБА_6, подану в інтересах засудженого ОСОБА_5, засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 на вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 11 листопада 2009 року щодо засуджених та касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на окрему ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 11 листопада 2009 року щодо нього,
встановила:
зазначеним вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Чернігова, раніше не судимого, засуджено за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі.
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя м. Чернігова, раніше судимого, засуджено за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі.
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя м. Чернігова, раніше не судимого, засуджено за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України на 11 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_12 на відшкодування матеріальної шкоди 589, 77 грн. та моральної – 100000 грн.
Питання про речові докази вирішено в порядку, визначеному ст. 81 КПК України.
Також судом постановлено окрему ухвалу, якою доведено до відома голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів Чернігівської області про порушення адвокатом ОСОБА_6 присяги та адвокатської етики для вирішення питання щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з вироком суду ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 визнано винуватими та засуджено за те, що вони 3 грудня 2008 року в нічний час, за попередньою змовою між собою, будучи у стані алкогольного сп’яніння, на території шкільного подвір’я загальноосвітньої школи № 2 у м. Чернігові умисно вбили ОСОБА_13
Як визнав суд, цей злочин було учинено за таких обставин.
ОСОБА_5, знаючи про існуючий конфлікт між ОСОБА_11 та потерпілим ОСОБА_13 та використовуючи його як привід, під час вживання спиртних напоїв у домоволодінні ОСОБА_14 з метою помсти запропонував ОСОБА_11 та ОСОБА_10 позбавити життя ОСОБА_13, продемонструвавши при цьому ножа, який потім сховав у кишеню, з чим останні погодилися.
З цією метою, коли потерпілий ОСОБА_13 вийшов з квартири, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 пішли за ним, наздогнали біля під’їзду АДРЕСА_1, де ОСОБА_11 завдав удар кулаком в обличчя ОСОБА_13 Коли потерпілий почав тікати в напрямку школи, він же наздогнав ОСОБА_13 та збив його з ніг.
Потім, реалізуючі спільний умисел на вбивство ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 завдали численні удари ногами в голову та тулуб ОСОБА_13 При цьому ОСОБА_5 наносив удари ногами в голову, а ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у тулуб. Побитого ОСОБА_13, який вже не чинив опір, вони відтягли до огорожі школи.
Залишивши потерпілого на території школи, ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 повернулись у квартиру ОСОБА_14. Через незначний проміжок часу ОСОБА_5 та ОСОБА_11 пішли до місця скоєння злочину, щоб переконатися, що ОСОБА_13 мертвий, та, пересвідчившись у смерті останнього, з метою приховати злочин перекинули тіло потерпілого через огорожу за територію шкільного стадіону. Туди ж ОСОБА_5 викинув ножа, який брав із собою і намагався застосувати під час вбивства ОСОБА_13
Смерть ОСОБА_13 настала від механічної асфіксії через аспірацію крові внаслідок закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток носа, забоєм головного мозку, рваних ран носа, верхньої та нижньої губи, забійної рани волосистої частини голови, синців та саден обличчя.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок щодо засуджених у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засуджених через м’якість, а справу направити на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд, призначаючи засудженим покарання належним чином не врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засуджених.
У касаційних скаргах:
- захисник ОСОБА_9 вказує на те, що досудове слідство та судовий розгляд справи проведено однобічно, необ’єктивно, а висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні злочину, за який його засуджено, є необґрунтованими. Вважає, що викладені у вироку висновки суду про спрямованість умислу ОСОБА_10 на вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджені зібраними по справі доказами. Просить вирок щодо ОСОБА_10 скасувати, а справу направити на нове розслідування;
- засуджений ОСОБА_10 висловлює аналогічні доводи та прохання;
- захисник ОСОБА_6 посилається на те, що досудове та судове слідство проведено неповно, необ’єктивно і з порушенням вимог кримінально-процесуального закону; по справі не здобуто доказів причетності ОСОБА_5 до вбивства ОСОБА_13 Посилається на те, що його підзахисний він мав алібі, а суд безпідставно не викликав у судове засідання свідків, які могли це підтвердити. Стверджує, що його підзахисного на досудовому слідстві обмовили ОСОБА_11 та ОСОБА_10 внаслідок застосування до них недозволених методів. Вказує на те, що по справі є два висновки судово-медичних експертиз, які суперечать один одному. Просить вирок щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину;
- засуджений ОСОБА_5 висловлює аналогічні доводи та прохання;
- засуджений ОСОБА_11 просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на нове розслідування, мотивуючи тим, що досудове слідство та судовий розгляд справи проведено неповно та необ’єктивно, а висновки суду про доведеність його винуватості у вчиненні злочину, є необґрунтованими.
Не погоджуючись з окремою ухвалою суду від 11 листопада 2009 року, захисник ОСОБА_6 в своїй касаційній скарзі порушує питання про скасування постановленої щодо нього окремої ухвали, посилаючись на те, що він не порушував вимоги ст. 15 Закону України "Про адвокатуру", не виявляв неповагу до суду, не припускав суперечкок з судом та не допускав висловлювань, що принижували честь і гідність суду або інших учасників процесу.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання, захисників ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_5, які підтримали подані ними та засудженими касаційні скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у поданні та касаційних скаргах, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора не підлягає задоволенню, а касаційні скарги захисника ОСОБА_7, засуджених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підлягають задоволенню, касаційні скарги захисника ОСОБА_6 й засудженого ОСОБА_5 належить задовольнити частково з наступних підстав.
Розглядаючи зазначену справу по суті, суд не звернув увагу, що органами досудового слідства в порушення вимог ст.. 22 КПК України (1001-05) не вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об’єктивного розслідування обставин справи щодо вбивства ОСОБА_13 та для перевірки доводів ОСОБА_5, ОСОБА_11 й ОСОБА_10, висунутих на свій захист.
Так, за пред’явленим ОСОБА_5, ОСОБА_11 й ОСОБА_10 обвинуваченням, вони увечері 3 грудня 2008 року, у домоволодінні ОСОБА_14, розпиваючи спиртні напої разом з потерпілим та іншими особами (точна кількість яких та хто саме не встановлено), вирішили вбити ОСОБА_15 з помсти за те, що той у жовтні цього ж року брав участь у побитті ОСОБА_11 З цією метою, дочекавшись, коли ОСОБА_13 вийшов з квартири, вони разом пішли за ним, наздогнали біля під’їзду будинку, де ОСОБА_11 вдарив його кулаком в обличчя. Коли потерпілий почав тікати в напрямку школи, він же наздогнав ОСОБА_13 та збив його з ніг. Після цього ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 завдали численні удари ногами в голову та тулуб ОСОБА_13, смерть якого настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми.
Проте до такого висновку органи досудового слідства й суд дійшли без всебічної і повної перевірки обставин справи та оцінки зібраних у справі доказів.
Як на доказ винуватості засуджених органи досудового слідства і суд послалися на показання ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які вони давали під час допитів як підозрюваних та при відтворенні обстановки і обставин події про те, що вони разом з ОСОБА_5 учинили вбивство ОСОБА_13 за вказаних вище обставин.
Разом з тим, належним чином ці докази не були перевірені з точки зору їх достовірності та допустимості.
Так, за показаннями свідка ОСОБА_16, під час розпивання спиртних напоїв у квартирі ОСОБА_14 ОСОБА_13 у непристойній формі у присутності значної кількості людей наполегливо пропонував їй вступити з ним у статеві стосунки неприродним способом. Це її обурило і вона, зателефонувавши своєму співмешканцю ОСОБА_17 з проханням вийти їй на зустріч, залишила вказану квартиру. Відразу ж за нею вийшов ОСОБА_13, а слідом за ним і ОСОБА_5, який намагався захистити її від таких домагань ОСОБА_13 Це стало причиною бійки між ними, в ході якої ОСОБА_5 завдав ОСОБА_13 декілька ударів у голову, а коли той упав продовжив бити його ногами у живіт (т.1, а.с. 34-35). Тобто вона вказувала на вчинення злочину щодо ОСОБА_13 тільки ОСОБА_5, який захищав її, що суперечило показанням ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які вони давали на досудовому слідстві, визнаючи свою причетність до цього злочину.
Окрім того, як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні засуджені заперечували свою обізнаність в наявності конфлікту, на який вказувала ОСОБА_16
Не давши ніякої оцінки суперечності цих показань, органи досудового слідства і суд без належної перевірки встановили обставини події і мотиви цього злочину.
Також ОСОБА_16 стверджувала, що вона у проміжок часу з 21-ї до 22-ї години 3.12.2008 року прийшла до ОСОБА_14 разом зі своїм співмешканцем, який потім залишив її там, а сам пішов до дому. У той же час, як видно з пояснень ОСОБА_18 від 17.12.2008 року, даних нею ще до порушення кримінальної справи, їй розповідав ОСОБА_19 про те, що ОСОБА_13 разом з ОСОБА_16 близько 22 години 3.12.2008 року виходили з магазину "Союз", де купили продукти і між ними ніяких конфліктів не було(т.1, а.с. 25).
Однак, для усунення цих суперечностей органами досудового слідства особу ОСОБА_19 не встановлено та його допитано не було.
ОСОБА_5, заперечуючи свою причетність до інкримінованого йому злочину, стверджував, що у той час, як ОСОБА_13 з кимсь вийшов з квартири ОСОБА_14, він залишився там разом з іншими особами, з яких він знає ОСОБА_20 та ОСОБА_21 (т. 1,а.с. 117). На підтвердження, чи спростування цих тверджень ОСОБА_5, органу досудового слідства належало встановити та допитати зазначених осіб, чого зроблено не було.
ОСОБА_11 під час додаткового допиту як обвинуваченого від 11.02.2008 року вказував на те, що з квартири ОСОБА_14 потерпілий пішов разом з ОСОБА_22, а всі обвинувачені залишилися у цій квартирі. На цю обставину він посилався і у своїй скарзі від 27.02.2009 року (т.1, а.с. 258, т.2, а.с. 73). Проте ОСОБА_22 не було допитано з цих питань, тобто не перевірено алібі засудженого, на наявність якого той посилався і у судовому засіданні.
Також органом досудового слідства не встановлено місце проживання та не допитано ОСОБА_23 на прізвисько "ОСОБА_23", який, за показаннями свідка ОСОБА_16, розповідав, що ОСОБА_5, ОСОБА_11 і ОСОБА_10 вбили якогось чоловіка у районі "Червоного мосту".
Крім того, за показаннями свідків ОСОБА_24, ОСОБА_25 ОСОБА_26 правоохоронні органи мали інформацію, що ОСОБА_11 розповідав своєму оточенню про вчинення ним тяжкого злочину, що також потребувало ретельної перевірки.
Як убачається з постанови слідчого про призначення судово-медичної експертизи, перед експертами було поставлено одним із питань, чи могли утворитися виявлені на трупі ОСОБА_13 тілесні ушкодження за обставин, на які вказував ОСОБА_11 під час його допиту як підозрюваного (т.1, а.с. 72). Всупереч тому, що висновок експерта № 1947 не містить відповіді на це питання, слідчий не поставив його при призначенні комісійної судово-медичної експертизи (т.2,а.с. 36). Необхідність у з’ясуванні цього питання обумовлена і тим, що за висновком комісійної судово-медичної експертизи виявлені переломи тіла грудини потерпілого та ребер утворились внаслідок здавлення грудної клітки. Посилання ж суду у вироку на показання у судовому засіданні експерта ОСОБА_27(який брав участь у проведенні комісійної експертизи), згідно з якими особливості виявлених переломів ребер ОСОБА_13 свідчать про можливість їх утворення за обставин, вказаних ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у своїх первинних показаннях, є безпідставними, оскільки протокол судового засідання таких показань експерта не містить і такого запитання перед ним ніхто із учасників судового засідання не ставив (т.4, а.с. 67-69).
Як видно з протоколу огляду місця події, труп ОСОБА_13 виявлено в оголеному стані (футболка піднята до голови, труси спущені до рівня колін, штани – до рівня голеностопних суставів т.1 а.с. 4-14). Однак органом досудового слідства не було вжито жодного заходу для з’ясування обставин, за яких потерпілого було роздягнено.
Незважаючи на відсутність інших очевидців події та показання ОСОБА_10 і ОСОБА_11 про наявність на одязі останнього слідів крові потерпілого, слідчими цей одяг вилучено не було і експертним шляхом не перевірено можливості походження таких слідів крові від ОСОБА_13
Зазначені вище обставини мали істотне значення для підтвердження чи спростування винуватості ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 у вчиненні злочину, обставин й мотивів його вчинення та встановлення причетних до цього осіб, з урахуванням того, що ОСОБА_5 ніколи не визнавав свою причетність до вбивства ОСОБА_13, а ОСОБА_11 та ОСОБА_10 ще на стадії досудового слідства відмовились від своїх показань з посиланням на обмову себе та ОСОБА_5 під впливом недозволених методів слідства.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що досудове слідство проведено неповно, поверхово та однобічно, внаслідок чого залишилися не дослідженими обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, на що не звернув уваги суд при її судовому розгляді.
Оскільки неповнота та недоліки досудового слідства не можуть бути усунуті в судовому засіданні, вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на нове розслідування, під час якого необхідно усунути відмічені недоліки та перевірити решту доводів, викладених у скаргах, а при необхідності провести інші слідчі дії та, з урахуванням зібраних доказів, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційного подання прокурора щодо скасування вироку у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засуджених через м’якість.
У зв’язку із скасуванням вироку підлягає скасуванню і постановлена окрема ухвала щодо захисника ОСОБА_6
Підстав для зміни ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_10 запобіжного заходу колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення; касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково, а захисника ОСОБА_9, засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_10 задовольнити.
Вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 11 листопада 2009 року щодо засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_10 скасувати, а справу направити прокурору Чернігівської області на нове розслідування.
Окрему ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 11 листопада 2009 року щодо захисника ОСОБА_6 скасувати.
Запобіжний захід ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_10 залишити без зміни утримання під вартою.
Судді:
Кармазін Ю.М.
Коротких О.А.
Глос Л.Ф.