Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 січня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на постанову Торезького міського суду Донецької області від 25 червня 2009 року, якою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого

вироком апеляційного суду Запорізької області

від 21.06.2004 року за п. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15 і

п. п. 1, 5, 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263

і на підставі ч. 1 ст. 70 КК України на 12 років

позбавлення волі з конфіскацією всього майна,

знижено міру покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

В апеляційному порядку постанова не переглядалася.

У касаційному поданні порушується питання про скасування постанови та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Зазначається, що суд всупереч діючому законодавству безпідставно пом’якшив покарання ОСОБА_1, не врахувавши, що найбільш суворим покаранням, передбаченим санкцією ч. 2 ст. 115 КК України є довічне позбавлення волі.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Відповідно до п. 1 п. п. 11 розділу 1 Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності" від 15 квітня 2008 року (270-17) за вчинення замаху на злочин строк та розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України (2341-14) .

Проте, як убачається з матеріалів справи. суд необгрунтовано дійшов до висновку про необхідність зниження ОСОБА_1 основного строку покарання, призначеного вироком апеляційного суду Запорізької області від 21 червня 2004 року за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15 і п. п. 1, 5, 6, 11, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України у вигляді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна та знизив покарання до 10 років позбавлення волі.

Суд не взяв до уваги, що найбільш суворим видом покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 115 КК України, є довічне позбавлення волі, а не 15 років позбавлення волі.

За таких обставин, колегія суддів вважає що постанова суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, в ході якого слід розглянути справу з дотриманням вимог чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Постанову Торезького міського суду Донецької області від 25 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.