Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 січня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на постановлені судові рішення щодо ОСОБА_1

Вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 13 листопада 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 355 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 4 місяці.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він у період часу з 25 червня по 31 жовтня 2003 року, з погрозою застосування над потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фізичного насильства, вбивством та спричиненням тяжких тілесних ушкоджень по відношенню до потерпілих та їх близьких родичів, примушував їх до виконання цивільно-правових зобов’язань по винагороді за надання допомоги в кінці листопада 2002 року з розв’язання боргу між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 із ОСОБА_4, та до сплати йому грошових коштів із сумісного прибутку від реалізації макаронних виробів

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 23 червня 2009 року вирок залишений без зміни.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування постановлених судових рішень у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок його м’якості. Вважає, що дії засудженого ОСОБА_1 безпідставно перекваліфіковані судом з ч.2 ст. 189, ч.3 ст. 189, ч.4 ст. 189 КК України на ч.2 ст. 355 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що у його задоволенні слід відмовити.

За змістом ст. 398 КПК України, правильність встановлення фактичних обставин справи у касаційному порядку не перевіряється, а тому колегія суддів виходить із тих фактичних обставин, які встановлені попередніми судовими рішеннями по справі.

Щодо доводів подання про неправильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 не у вимаганні, а саме у примушуванні до виконання цивільно-правових зобов’язань потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за обставин, встановлених судом, є правильним.

Вина засудженого ОСОБА_1 у примушуванні потерпілих до виконання цивільно-правових зобов’язань підтверджується, зокрема, його показаннями про те, що після вирішення боргового питання ОСОБА_2 він з останньою почав займатися виробництвом макаронних виробів, вклав в нього свої власні кошти, які потім бажав повернути; показаннями потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які пояснили, що ОСОБА_1 допоміг їм у вирішенні у 2002 році боргового питання, за що ОСОБА_2 передала йому будинок в Цюрюпинську; в подальшому ОСОБА_1 вкладав свої кошти у їх спільне виробництво макаронних виробів та вимагав їх повернення після реалізації продукції, але ОСОБА_2 вважала, що розрахувалася з ним; показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та інших про сумісне зайняття бізнесом ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а також іншими доказами.

Судом всебічно, повно та об’єктивно досліджені всі обставини, які б могли мати значення до справи, і з урахуванням сукупності доказів зроблений обґрунтований висновок про те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існували цивільно-правові зобов’язання, та при висловлюванні ОСОБА_1 погроз на адресу потерпілих його умисел був спрямований на примушування потерпілої ОСОБА_2 виконати цивільно-правове зобов’язання по поверненню нею коштів, вкладених засудженим в їх сумісне виробництво макаронних виробів.

Висновки суду є переконливими, ґрунтуються на достатніх та допустимих доказах, і сумніву у колегії суддів не викликають.

Об’єктивність оцінки наведених у вироку доказів була перевірена апеляційним судом.

Отже? підстав для сумніву в правильності оцінки зібраних по справі доказів у касаційного суду немає.

Тому, виходячи з фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 355 КК України судом кваліфіковані правильно.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну постановлених судових рішень, не встановлено.

Що стосується призначеного ОСОБА_1 покарання, то воно відповідає вимогам закону, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Вважати таке покарання несправедливим внаслідок його м’якості підстав немає.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити заступнику прокурора Херсонської області у задоволенні касаційного подання.