Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 січня 2010 року матеріали за касаційною скаргою ОСОБА_1. на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 січня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 січня 2009 року щодо ОСОБА_2., ОСОБА_3.

Постановою прокурора Овідіопольського району Одеської області від 11 червня 2008 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2., ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 122 КК України.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 січня 2009 року зазначену постанову прокурора Овідіопольського району від 11 червня 2008 року скасовано і відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2. і ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області від 29 січня 2009 року постанову суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати вказані судові рішення, як постановлені з порушенням вимог кримінального та кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка просила касаційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно ст. 370 КПК України істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Судом першої інстанції прийняте рішення про задоволення скарги ОСОБА_2. та ОСОБА_3 скасовано постанову прокурора Овідіопольського району Одеської області від 11 червня 2008 року про порушення кримінальної справи за фактом умисного заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та відмовлено в порушенні кримінальної справи.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку про залишення вказаної постанови без зміни.

Як видно із перевірених матеріалів у постанові місцевого суду немає посилання на спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, суд також зазначив щодо відсутності даних про заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Проте, які тілесні ушкодження були спричинені ОСОБА_1 із матеріалів справи неможливо з’ясувати.

Як вбачається із перевірених матеріалів, документи щодо тяжкості заподіяних ОСОБА_1 тілесних ушкоджень знаходились у матеріалах справи про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 13-15), але на даний час їх нема у справі.

За таких обставин апеляційний суд повинен був перевірити належним чином твердження ОСОБА_1. про заподіяння йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості і, в залежності від отриманих доказів, які є у матеріалах справи, прийняти відповідне рішення у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 січня 2009 року щодо ОСОБА_2., ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.