Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Саленка І.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 січня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області на вирок Кіровського міського суду Луганської області від 13 січня 2009 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що судився:

12.02.2003 р. Кіровським міським

судом Луганської області за ст. ст. 309 ч. 2, 395 КК України на 5 років позбавлення волі;

19.10.2006 р. звільнений умовно-достроково

на 1 рік 1 місяць 4 дні,

03.10.2008 р. Бориспільським міськрайонним

судом Київської області за ст. 309 ч. 2 КК

України на 3 роки позбавлення волі,

засуджений за ст. 395 КК України на п’ять місяців арешту.

На підставі ст. ст. 71, 72 КК України до призначеного за цим вироком покарання приєднано частково невідбуту частину покарання за вироком Кіровського міського суду Луганської області від 12.02.2003 року і за сукупністю вироків ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі строком на один рік три місяці.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України шляхом часткового приєднання покарання, призначеного за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 жовтня 2008 року, за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі строком на три роки чотири місяці.

У апеляційному порядку справа не переглядалась.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він, незважаючи на покладенні на нього обмеження, встановлені постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 11 жовтня 2006 року, а саме: заборону виїзду в особистих цілях за межі населеного пункту місця проживання за адресою: квартира АДРЕСА_1, без письмового дозволу керівництва Кіровського МВ УМВСУ в Луганській області; обов’язку з’являтись до цього ж органу двічі на місяць на реєстрацію, порушив правила адміністративного нагляду і залишив місце свого проживання, не повідомивши про це керівництво Кіровського МВ УМВСУ в Луганській області, протягом тривалого періоду часу за місцем проживання не проживав і на реєстрацію не з’являвся.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Мотивує тим, що суд всупереч вимог ст. 334 КПК України у вироку не вказав час вчинення злочину. Крім того, посилається на неправильне застосування кримінального закону при призначенні ОСОБА_1 покарання за правилами ст. ст. 70 ч. 4, 71 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який касаційне подання підтримав, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 223 КПК України в описовій частині обвинувального висновку зазначаються, зокрема, обставини справи як їх встановлено на попередньому слідстві; місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого кожним з обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі.

Із матеріалів справи вбачається, що в описовій частині обвинувального висновку дані про час вчинення ОСОБА_1 злочину не зазначено.

Отже, викладене формулювання обвинувачення в обвинувальному висновку є неконкретним і така обставина перешкоджає переглянути законність судового рішення в частині призначення ОСОБА_1 покарання за правилами ст. 71 і ст. 70 ч. 4 Кримінального кодексу України, що прокурором оспорюється в касаційному поданні.

Тому постановлене у справі судове рішення, як таке, що ухвалене з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, яке перешкодило суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, відповідно до ст. ст. 370 ч. 1, 398 КПК України підлягає скасуванню, а справа – направленню не на новий судовий розгляд, про що йдеться в касаційному поданні, а на нове розслідування, оскільки така помилка може бути виправлена лише шляхом пред’явлення ОСОБА_1 такого обвинувачення, яке при розслідуванні справи йому не пред’являлось.

За умови надходження справи до суду з тим же обвинуваченням суду необхідно вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи і за умови підтвердження винності ОСОБА_1 в інкримінованому злочині при призначенні йому покарання уникнути тих порушень закону, на які міститься посилання в касаційному поданні.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Луганської області задовольнити частково.

Вирок Кіровського міського суду Луганської області від 13 січня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування.