Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 12 січня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Тернопільської області на вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 березня 2009 року щодо ОСОБА_5,

вказаним вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що судимостей не має,

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов’язків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що за встановлених судом обставин, він повторно вчинив крадіжку мобільного телефону "Нокіа 5300", завдавши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 1106 гривень 68 копійок.

У касаційному поданні порушується питання про зміну вироку місцевого суду, виключення з мотивувальної частини вироку кваліфікуючої ознаки злочину, передбаченої ч.2 ст. 185 КК України – "повторність", оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст. 89 КК України ОСОБА_5 на час розгляду цієї справи судом вважався особою, яка не має судимості. Просить перекваліфікувати дії засудженого ОСОБА_5 на ч.1 ст. 185 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджена сукупністю зібраних у справі доказів, які правильно оцінені та обґрунтовано покладені судом в основу вироку, і, по суті, у поданні не заперечується.

Є слушними доводи прокурора у касаційному поданні про перекваліфікацію дій засудженого ОСОБА_5

Відповідно до п.1 ст. 89 КК України визнаються такими, що не мають судимості особи, які протягом іспитового строку не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.

ОСОБА_5 протягом іспитового строку не вчинено нового злочину, рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням не скасовувалося.

З матеріалів справи убачається, що 1 серпня 2007 року постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_5 був звільнений від покарання, призначеного вироком цього ж суду від 4 липня 2006 року у виді 3 років і 6 місяців позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік по закінченню іспитового строку.

У зв’язку з викладеним ОСОБА_5 на час постановлення вироку у даній справі, вважався особою, яка не має судимості, а тому в його діях відсутня кваліфікуюча ознака – "повторність".

Таким чином дії ОСОБА_5 необхідно перекваліфікувати з ч.2 ст. 185 КК України на ч.1 ст. 185 КК України.

У зв’язку зі зменшенням обсягу обвинувачення ОСОБА_5, визнаного судом доведеним, призначене засудженому покарання має бути призначене в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України,

касаційне подання заступника прокурора Тернопільської області задовольнити.

Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 5 березня 2009 року щодо ОСОБА_5 змінити.

Перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ч. 2 ст. 185 КК України на ч.1 ст. 185 КК України і призначити йому за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

В решті вирок залишити без зміни.