Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 12 січня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Закарпатської області на постановлене щодо засудженого ОСОБА_5 судове рішення,

вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 грудня

2008 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 несудимого,

засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов’язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та періодично з’являтися до них на реєстрацію.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він 26 червня 2003 року, приблизно о

00 год. 35 хв., у стані алкогольного сп’яніння, рухаючись на автомобілі марки "Шкода 105" д.р.з. НОМЕР_1, яким керував за дорученням, по АДРЕСА_1 зі швидкістю більше 90 км/год, порушив вимоги пунктів 1.5, 1.10, 2.3 "б", 2.9 "а", 10.1, 12.1, 12.3 та 12.6 "г" Правил дорожнього руху України та, втративши керованість автомобілем, з’їхав на праву обочину, де зіткнувся з деревом, внаслідок чого пасажирам цього автомобілю ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілих.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на безпідставність призначення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, порушує питання про скасування постановленого щодо засудженого вироку та направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, пояснення засудженого ОСОБА_5, який просив касаційне подання прокурора залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що його слід залишити без задоволення з таких підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, за який його засуджено, не оспорюються у касаційному поданні, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, яким судом дано належну оцінку.

Дії засудженого ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 286 КК України кваліфіковані правильно.

Підстави для скасування постановленого щодо ОСОБА_5 судового рішення за м’якістю призначеного покарання, відсутні.

Матеріалами справи з’ясовано, що при вирішенні питання про призначення ОСОБА_5 покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, а саме те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, злочин вчинив вперше і з моменту його вчинення пройшов тривалий час, протягом якого він не скоїв злочинів та правопорушень, має на утриманні прийомну дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, думку всіх потерпілих, які просили не позбавляти його волі, обставину, яка пом’якшує покарання – його щире каяття у вчиненому, а також обставину, що обтяжує покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Виходячи з цього, суд дійшов правильного висновку про те, що виправлення ОСОБА_5 можливе без відбування ним реального покарання і обґрунтовано застосував до нього ст. 75 КК України, звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

Крім того, як убачається з протоколу судового засідання, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, також просив суд призначити ОСОБА_5 саме таке покарання

Отже, у задоволенні касаційного подання прокурора належить відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання першого заступника прокурора Закарпатської області залишити без задоволення, а вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 10 грудня 2008 року щодо ОСОБА_5 – без зміни.