Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 12 січня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_2. і ОСОБА_4 на вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 26 березня 2009 року, яким

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянина України,

раніше судимого: 27.12.2006р. за

ч.1 ст. 122 КК України,

засуджено

- за ч.2 ст. 296 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладено на нього певні обов’язки відповідно до вимог ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 16.02.2009р., знаходячись на площадці автостоянки біля бару "Забава" в с. Тернавка Герцаївського району, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, в групі з ОСОБА_3, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, вчинили хуліганські дії що супроводжувались особливою зухвалістю і винятковим цинізмом, умисно нанесли удари в голову та інші частини тіла ОСОБА_5., спричинивши останньому легкі тілесні ушкодження, нанесли ОСОБА_2. удар кулаком в обличчя і ногами в інші часини тіла, спричинивши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, і нанесли ОСОБА_4 удар в ліве плече, від чого остання впала на землю.

У касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_2. і ОСОБА_4 просять вирок щодо ОСОБА_1 скасувати у зв’язку з істотними порушеннями кримінально – процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і його особі, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилаються на те, що на досудовому слідстві в порушення вимог ст. 50 КПК України їм не було роз’яснено право на відшкодування шкоди і не було їх визнано цивільними позивачами. В порушення вимог ст.ст. 64, 66 КПК України не було з’ясовано і досліджено характер і розмір заподіяної шкоди, фізичні і моральні страждання. Вважають, що призначаючи ОСОБА_1 покарання суд не врахував те, що він негативно характеризується, порушує громадський порядок, зловживає спиртними напоями, злочин вчинив на ґрунті пияцтва, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, суд послався на те, що він щиро покаявся, сприяв розкриттю злочину, не наносив ударів потерпілим.

Проте, з такими висновками суду погодитись не можна.

Суд не достатньо врахував те, що ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, негативно характеризується за місцем проживання і злочин вчинив у стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд без достатніх підстав дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від покарання на підставі ст. 75 КК України.

Крім того, як видно із матеріалів справи потерпілі ОСОБА_2. і ОСОБА_4 під час допиту в якості потерпілих зазначали про намір заявити цивільний позов, так як їм в результаті дій братів ОСОБА_1 була спричинена матеріальна і моральна шкода. При цьому, слідчим в порушення вимог ст. 50, 122 КПК України потерпілим не роз’яснено право заявляти цивільний позов і не надіслано їм повідомлення про це (а.с.52,59).

Як видно із справи, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2. знову заявив, що має претензії матеріального характеру (а.с.174). При цьому судом не було роз’яснено потерпілим їхнє право заявляти цивільний позов.

Тобто, ні слідчий, ні суд в порушення вимог ст. 50 КПК України не роз’яснили потерпілим, які зазнали матеріальної або моральної шкоди від злочину, їхнє право на пред’явлення цивільного позову у кримінальній справі, чим не забезпечили їх право як потерпілих на судовий захист в частині відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Тому вирок суду відповідно до вимог ст. 372 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно виконати вимоги ст.ст. 50, 268 КПК України, ретельно перевірити доводи потерпілих щодо спричинення їм моральної і матеріальної шкоди, і в залежності від встановленого прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Якщо буде доведено винуватість ОСОБА_1 у вчинені злочину за який його засуджено, та ті ж дані про його особу, то призначене йому із застосуванням ст. 75 КК України покарання слід визнати м’яким.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_2. і ОСОБА_4 задовольнити.

Вирок Герцаївського районного суду Чернівецької області від 26 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.