У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Косарєва В.І.,
суддів
Школярова В.Ф. і Таран Т.С.,
за участю прокурора Сенюк В.О.
розглянула в судовому засіданні в м.Києві 11 січня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_4 на вирок Сахновщицького районного суду Харківської області від 07 квітня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5
Цим вироком
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
такого, що не мав судимості,
засуджено за ч.1 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі; за ч.1 ст. 115 КК України на 7 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 остаточно визначено покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_4 101393 гривень.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 24 грудня 2009 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_5 засуджений за те, що він уночі 13 січня 2008 року, за місцем проживання ОСОБА_6 на АДРЕСА_1, таємно викрав майно, яке належало його брату – ОСОБА_7, на загальну суму 1010 гривень 14 копійок.
29 квітня 2009 року, приблизно о 19 год.30 хв., ОСОБА_5 в стані алкогольного сп’яніння, за місцем проживання ОСОБА_6 на АДРЕСА_1, на грунті особистих неприязних стосунків, оскільки ОСОБА_6 підозрював його у крадіжці майна його брата, вчинив його умисне вбивство, зі значною силою заподіявши ОСОБА_6 удар ножем у шию, унаслідок чого той помер на місці.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_4 вважає, що вирок щодо ОСОБА_5 є незаконним та необгрунтованим, суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу і безпідставно призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 115 КК України. З цих підстав просить вирок скасувати, справу щодо ОСОБА_5 направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора Сенюк В.О., яка вважала касаційну скаргу потерпілої такою, що підлягає задоволенню, а вирок суду скасуванню за м’якістю призначеного ОСОБА_5 покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд не дотримав вимог зазначеного закону і встановивши дані, які негативно характеризують особу ОСОБА_5, та обставину, яка обтяжує покарання, призначив йому за ч.1 ст. 115 КК України мінімальне покарання і не навів жодних мотивів на обгрунтування такого рішення.
При призначенні покарання ОСОБА_5 суд також лише формально послався на інші обставини, але повною мірою їх не врахував і не зазначив у вироку, що вчинений ОСОБА_5 злочин, відповідно до ст. 12 КК України, є особливо тяжким, характеристика, яка є задовільною, трьохрічної давності і відноситься до періоду його навчання у школі, а у останій за часом характеристиці за місцем проживання він характеризується негативно. Суд не врахував також, що потерпілій ОСОБА_4 матеріальна та моральна шкода, заподіяна злочинними діями засудженого ОСОБА_5, не відшкодована.
Крім того, невмотивованим є рішення суду про визнання обставиною, яка пом’якшує покарання ОСОБА_5, його щире каяття у вчиненні злочину. Відповідно до ст. 66 КК України щире каяття може бути визнане обставиною, яка пом’якщує покарання винного, за умови, що воно ґрунтується на визнанні особою своєї провини, критичній оцінці своєї злочинної поведінки, виявленні жалю з приводу вчиненого та бажанні виправити ситуацію, що склалася. Дані про таку оцінку ОСОБА_5 своїх дій у матеріалах справи відсутні.
Ці порушення вимог кримінального закону при призначенні покарання ОСОБА_5 залишились поза увагою суду апеляційної інстанції і не були усунуті під час апеляційного розгляду справи, а тому судові рішення щодо ОСОБА_5 підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно всебічно, повно та об’єктивно дослідити всі обставини вчинення злочину, доказам дати належну оцінку і постановити законне та обгрунтоване рішення.
Якщо при новому розгляді справи обсяг обвинувачення не зміниться, або не буде встановлено інших обставин, які можуть істотно вплинути на висновки суду щодо покарання ОСОБА_5, то призначене йому покарання слід вважати м’яким.
Керуючись ст.ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 задовольнити.
Вирок Сахновщицького районного суду Харківської області від 7 квітня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 24 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
С У Д Д І : Косарєв В.І. Школяров В.Ф. Таран Т.С.