Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 29 грудня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції на вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республік Крим від 31 березня 2009 року щодо ОСОБА_4

Вироком суду

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя м. Ялти АР Крим,

раніше судимого Ялтинським міським судом:

- 07 березня 1999 року за ч.1 ст. 83 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 45 КК України 1960 року з іспитовим строком на 2 роки та штрафом 700 грн.;

- 02 червня 2000 року за ч.1 ст. 229-6 КК України 1960 року до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. Звільнився 11 листопада 2002 року умовно- достроково на 1 рік 12 днів;

- 18 квітня 2005 року за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. Звільнений 02 серпня 2007 року умовно-достроково на 1 рік 23 дні,

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на три роки і шість місяців.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_4 частково приєднано покарання невідбуте за вироком суду від 18 квітня 2005 року та визначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

Цим же вироком ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст. 289 КК України до позбавлення волі строком на п’ять років без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_4 за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років без конфіскації майна.

Постановлено стягнути із ОСОБА_4 у доход держави 150 грн. 24 коп. судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 31 березня 2009 року апеляцію прокурора залишено без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_4 без зміни.

Як визнав суд, 02 червня 2008 року приблизно о 00 годин 20 хвилин ОСОБА_4 поблизу АДРЕСА_2, таємно викрав мопед "Хонда Діо 27", що знаходився біля комп’ютерного клубу, завантаживши його до багажника автомобіля ВАЗ 21011, яким керував, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 2 600 грн.

Крім того, 01 листопада 2008 року приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, на подвір’ї АДРЕСА_1, за допомогою викрутки видавив скло та проник до салону автомобіля ВАЗ 2103, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6 та поїхав на вказаному автомобілі, вартістю 5 500 грн., до м. Ялти де приблизно о 07 годині наступного дня залишив його.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи кваліфікацію дій ОСОБА_4 та доведеність його вини, вважає, що вирок у частині призначення покарання підлягає скасуванню через неправильне застосування кримінального закону та призначення винному мякого покарання.

Прокурор вважає, що оскільки ОСОБА_4 один злочин вчинив у період умовно-дострокового звільнення, а наступний після закінчення строку умовно-дострокового звільнення, суд мав би призначити йому покарання за сукупністю злочинів, а потім відповідно до ст.ст. 71, 81 КК України.

Крім того, прокурор вважає, що при призначенні ОСОБА_4 покарання судом не достатньо ураховано те, що він раніше судимий, вчинив злочин у період умовно-дострокового звільнення. За таких обставин, прокурор вважає, що призначення винному мінімального покарання, є безпідставним внаслідок м’якості та не відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що дану справу слід призначити до розгляду у Верховному Суді України із повідомленням заінтересованих осіб.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

кримінальну справу щодо ОСОБА_4 призначити до розгляду у касаційному порядку у Верховному Суді України на 10 годину 16 лютого 2010 року, про що повідомити заінтересованих осіб.