Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 24 грудня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Одеської області на вирок Кілійського районного суду Одеської області від 4 вересня 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Виноградівки Болградського району Одеської області, раніше судимого 13.02.07. за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 рік позбавлення волі та на підставі ст. 75 цього Кодексу звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначено йому за цим законом покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України до призначеного покарання приєднано 1 місяць позбавлення волі з невідбутого покарання за попереднім вироком від 13 лютого 2007 року і остаточно призначено ОСОБА_1 1 рік 1 місяць позбавлення волі.

Прийнято рішення щодо речового доказу.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 7 січня 2008 року, приблизно о 1 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи повторно, проник у гараж житлового будинку АДРЕСА_1, звідки таємно викрав належний ОСОБА_2 мопед "Навігатор" вартістю 3000 грн.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням судом кримінального закону та невідповідністю призначеного засудженому покарання тяжкості вчиненого ним злочину та його особі. Мотивує тим, що при призначенні ОСОБА_1 покарання суд безпідставно застосував ст. 69 КК України, оскільки він вчинив злочин повторно та протягом іспитового строку за попереднім вироком щодо нього, а при визначенні йому остаточного покарання за сукупністю вироків неправильно послався на ч. 1 ст. 70 КК України, тоді як повинен був застосувати ст. 71 цього Кодексу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційне подання і просила його задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 в касаційному поданні прокурора не оспорюються.

Щодо призначеного засудженому покарання, то, враховуючи з’явлення його із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність майнової шкоди від вчиненого ним злочину, що визнано судом обставинами, які пом’якшують покарання, а також позитивну характеристику ОСОБА_1 за місцем проживання та конкретні обставини злочину, колегія суддів вважає рішення суду про застосування ст. 69 КК України і призначення засудженому більш м’якого покарання, ніж передбачено санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, за якою його засуджено, обґрунтованим, а доводи касаційного подання про безпідставність такого рішення суду – непереконливими. При цьому, як убачається зі змісту подання прокурора, в частині, що стосується необґрунтованого, на його думку, застосування судом ст. 69 КК України при призначенні ОСОБА_1 покарання, воно є немотивованим.

Проте доводи у поданні про неправильне застосування судом кримінального закону при призначенні ОСОБА_1 остаточного покарання за сукупністю вироків заслуговують на увагу.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в ст. ст. 71, 72 цього Кодексу.

З матеріалів даної справи убачається, що вироком у ній ОСОБА_1 засуджено за злочин, який він вчинив у січні 2008 року, тобто протягом іспитового строку 1 рік за попереднім вироком щодо нього від 13 лютого 2007 року.

Проте суд, призначаючи ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків всупереч вищевказаним вимогам кримінального закону послався на ч. 1 ст. 70 КК України, яка не підлягала застосуванню в даному випадку.

Тому вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Одеської області задовольнити частково.

Вирок Кілійського районного суду Одеської області від 4 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.