У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Скотаря А.М.,
суддів
Кузьменко О.Т., Мороза
М.А.
розглянула у судовому засіданні 24 грудня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_4 на постановлені щодо ОСОБА_5 судові рішення.
Вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2008 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
м. Шостки Сумської області, не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік та покладенням обов’язків, передбачених ч.ч. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 15 квітня 2009 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 16 лютого 2006 року, керуючи автомобілем ЗАЗ-11021, із пасажиркою ОСОБА_7 на передньому сидінні, на перехресті вулиць Чапаєва і Київської у м. Бровари, виконуючи розворот, порушив вимоги п.п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, не переконався в безпечності виконання маневру, виїхав на зустрічну смугу, де допустив зіткнення з автомобілем Мерседес-Бенц під керуванням ОСОБА_8 Внаслідок ДТП ОСОБА_7 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла на місці пригоди.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_4 посилається на неповноту й однобічність досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Стверджує, що ДТП винна інша особа – водій автомобіля Мерседес-Бенц ОСОБА_8, який, як установив суд, рухався з неприпустимо великою швидкістю, що призвело до зіткнення. Зазначає, що йому безпідставно було відмовлено у задоволенні клопотання про фіксування процесу технічними засобами. Просить скасувати судові рішення, ОСОБА_5 виправдати, а справу направити на нове розслідування.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знайшла підстав для її задоволення.
З матеріалів справи убачається, що висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного злочину ґрунтується на сукупності зібраних у справі доказів та є правильним. Цей висновок об’єктивно підтверджується даними, які містяться у протоколах огляду місця ДТП, огляду транспортних засобів, відтворення обстановки й обставин події, висновках експерта, іншими матеріалами справи, а також показаннями самого ОСОБА_5, який на досудовому слідстві та у суді частково визнавав свою вину й не заперечував, що допустив необережність і порушив Правила дорожнього руху при виконанні розвороту, зазначаючи при цьому, що як би водій Мерседеса їхав із меншою швидкістю, то встигнув би загальмувати.
Згідно висновку експерта, в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля Мерседес-Бенц ОСОБА_8 з моменту виникнення небезпеки для руху не мав технічної можливості уникнути зіткнення шляхом застосування гальмування, як при допустимій швидкості руху 60 км/год., так і при фактичній 89-96 км/год.
Постановою органу досудового слідства від 20 липня 2006 року у порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України відмовлено за відсутністю у його діях складу злочину. Зазначена постанова у встановленому законом порядку не скасована і є чинною.
За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 286 КК України кваліфіковано правильно.
Даних, які б свідчили, що у справі неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, не встановлено.
Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Наведені засудженим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 в апеляціях доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, у тому числі щодо незадоволення клопотання потерпілого про фіксування судового процесу технічними засобами, належним чином перевірено й спростовано.
Отже, передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України підстави для призначення справи до касаційного розгляду з обов’язковим повідомленням осіб відсутні.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
у задоволенні касаційної скарги потерпілого ОСОБА_4 відмовити.
С у д д і : А.М. Скотарь О.Т. Кузьменко М.А. Мороз