У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Пилипчука П.П.,
суддів
Скотаря А.М., Мороза М.А.
за участю прокурора
Гладкого О.Є.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 грудня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2008 року відносно ОСОБА_5
Цим вироком
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу статті 89 КК України не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 263 КК України на 3 (три) роки обмеження волі, за ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 263 КК України на 2 (два) роки обмеження волі. Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено 3 (три) роки обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки та покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов’язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в ці органи.
ОСОБА_5 засуджено за вчинення таких злочинів.
На початку березня 2008 р. біля буд. 37 по вул. Кривомазова у м. Харкові він знайшов ніж кустарного виробництва, який є холодною зброєю, та надалі носив його із собою без передбаченого законом дозволу.
17 березня 2008 р. у період з 13 год. до 14 год. 30 хв. він на вул. Академіка Богомольця та вул. Жовтневої революції в м. Харкові намагався продати цього ножа ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, однак не зміг довести свій злочинний умисел до кінця, оскільки останні від придбання ножа відмовилися. Того ж дня о 19 год. ОСОБА_5 переніс ніж до АДРЕСА_1, де був затриманий працівниками міліції, які в нього цей ніж виявили та вилучили.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду змінити у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону та "виключити з його резолютивної частини кваліфікацію дій" ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 263 КК України.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який вважав, що касаційне подання не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого засудженим злочину. Висновки суду в цій частині не оспорюються.
Доводи, наведені у касаційному поданні прокурора, про те, що всі дії, вчинені ОСОБА_5 охоплюються ч. 2 ст. 263 КК України і що кваліфікація його дій ще й за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 263 КК України є зайвою, не ґрунтуються на законі.
Частиною другою ст. 263 КК України встановлено кримінальну відповідальність за чотири різних злочини – носіння, виготовлення, ремонт, збут холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинив два злочини, пов’язані з незаконним поводженням з холодною зброєю, – в період з початку березня до 17 березня 2008 р. без передбаченого законом дозволу носив холодну зброю, а 17 березня 2008 р. намагався її збути, але не зміг довести цей злочин до кінця з незалежних від його волі причин. Перший злочин має кваліфікуватися за ч. 2 ст. 263 КК України, другий – за ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 263 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КК України при сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини Кодексу.
Відповідно до роз’яснень, які містяться в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , у разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта – як замах на злочин, то покарання призначається за правилами ч. 1 ст. 70 КК України.
Виходячи з наведеного, суд при кваліфікації злочинних дій ОСОБА_5 кримінальний закон застосував правильно.
На підставі викладеного та керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
У задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2008 р. щодо ОСОБА_5 відмовити .
Судді:
Пилипчук П.П. Скотарь А.М. Мороз М.А.