У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Пивовара В.Ф.
суддів
Гошовської Т.В., Пошва Б.М.
за участю прокурора
Сорокіної О.А.
розглянула в судовому засіданні в м.Києві 24 грудня 2009 року кримінальну справу щодо ОСОБА_5 за касаційним поданням заступника прокурора Черкаської області на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 13 березня 2009 року, яким
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимого 24 квітня 2008 року за ч.3 ст. 185,
ч.2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі,
а на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого
від відбування покарання з випробуванням,
із встановленням іспитового строку 2 роки,
засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком від 24 квітня 2008 року та остаточно визначено за сукупністю злочинів 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, і встановлено іспитовий строк 2 роки та передбачені ст. 76 КК України обов`язки.
За вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він 15 квітня 2008 року, близько 22 години 30 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання у кімнаті АДРЕСА_1 Черкаської області, таємно заволодів мобільним телефоном з сім-картою, який залишив ОСОБА_6 в його кімнаті, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 825 грн.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
У касаційному поданні прокурор порушує питання про зміну вироку щодо ОСОБА_5 у зв`язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Просить перекваліфікувати дії ОСОБА_5 з ч.2 на ч.1 ст. 185 КК України, оскільки у його діях відсутня кваліфікуюча ознака крадіжки- повторність.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка не підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що таке слід залишити без задоволення.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні повторно крадіжки чужого майна та кваліфікацію його дій за ч.2 ст. 185 КК України грунтуються на досліджених в судовому засіданні та детально наведених у вироку доказах в їх сукупності та взаємозв`язку.
Що стосується доводів прокурора про відсутність у діях ОСОБА_5 кваліфікуючої ознаки "повторність" за епізодом крадіжки майна потерпілого ОСОБА_6, то вони є безпідставними.
Відповідно до п.1 примітки до ст. 185 КК України, у статтях 185, 186 та 189 - 191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.
А як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5, до крадіжки майна потерпілого ОСОБА_6 (15 квітня 2008 року), за вчинення якої засуджений даним вироком, 9 січня 2008 року вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 185 КК України, тобто крадіжку за оспорюваним вироком він вчинив повторно. А отже, мова про неправильну кваліфікацію його дій за даним епізодом злочинної діяльності не може йти.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України і розглядаючи справу в межах касаційного подання, колегія суддів,
у х в а л и л а :
касаційне подання заступника прокурора Черкаської області на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 13 березня 2009 року щодо ОСОБА_5 залишити без задоволення.
С у д д і: Пивовар В.Ф. Гошовська Т.В. Пошва Б.М.