Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 22 грудня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом, на вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1

За вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 17 лютого 2009 року

засуджений за ч.2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків суд призначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 який раніше був судимий за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, винуватим у тому, що у серпні 2007 року, зірвавши поблизу лісу, що знаходиться біля с. Стара Збур’ївка Голопристанського району, верхівки рослин коноплі, він переніс їх до місця свого проживання – с. Стара Збур’ївка, де, відокремивши суцвіття від гілок, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, вагою 13,6 гр. Указаний наркотичний засіб він зберігав дома для власного вживання. 27 грудня 2008 року цей засіб був у нього вилучений працівниками міліції.

28 квітня 2009 року, розглянувши апеляцію прокурора, апеляційний суд Херсонської області скасував указаний вирок суду першої інстанції і постановив свій, за яким ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України і призначено покарання у виді 2-х років позбавлення волі, а згідно ст. 71 КК України за сукупністю злочинів апеляційна інстанція призначила ОСОБА_1 остаточне покарання – 3 роки позбавлення волі.

У касаційному поданні прокурор просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, посилаючись на незаконність цього вироку та істотне порушення кримінально-процесуального закону. Зокрема, прокурор указує на те, що апеляційним судом у резолютивній частині не наведено конкретного рішення щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 309 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у поданні прокурора, колегія суддів вважає, що це подання підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 378 КПК України у випадку, коли в апеляції ставиться питання щодо правильності кваліфікації дій винної особи, апеляційний суд скасовує вирок суду першої інстанції і постановляє свій у разі необхідності застосування закону про більш тяжкий злочин чи збільшення обсягу обвинувачення, за умови, що засудженому було пред’явлено обвинувачення у вчиненні такого злочину чи у вчиненні злочину в такому обсязі і від цього обвинувачення він захищався у суді першої інстанції.

Як видно із матеріалів справи ОСОБА_1 під час досудового слідства було пред’явлено обвинувачення у незаконному придбанні, виробництві, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому повторно. Його дії були кваліфіковані за ч.2 ст. 309 КК України.

Указані обставини знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду. Але, суд першої інстанції, кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 309 КК України, визнав його винуватим незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчиненому повторно.

Ставлячи питання про перевірку законності вироку суду першої інстанції, прокурор у своїй апеляції не указував на необхідність застосування закону про більш тяжкий злочин чи збільшення обсягу обвинувачення. Не були зазначені у його апеляції інші підстави, передбачені ст. 378 КПК України, для скасування апеляційним судом вироку суду першої інстанції і постановлення свого.

Незважаючи на це, апеляційний суд, скасувавши вирок місцевого суду, постановив свій вирок.

Із змісту апеляції видно, що прокурор, не оспорюючи встановлені судом першої інстанції обставини вчинення злочину ОСОБА_1, фактично ставив у ній питання про необхідність виправлення помилки суду щодо відображення у мотивувальній частині вироку об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, у частині, що стосувалась виробництва наркотичного засобу.

Постановляючи своє рішення про задоволення апеляції прокурора, апеляційний суд у резолютивній частині цього рішення не навів конкретних висновків, які б відповідали обґрунтуванню, викладеному в мотивувальній частині рішення апеляційної інстанції.

При таких обставинах викладені у поданні прокурора доводи щодо незаконності вироку апеляційного суду є обґрунтованими, у зв’язку з чим вирок апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно, розглянувши апеляцію прокурора, постановити законне та обґрунтоване рішення, звернувши увагу на інші доводи, викладені у поданні прокурора.

Керуючись статтями 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом, задовольнити.

Вирок апеляційного суду Херсонської області від 28 квітня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же апеляційний суд.