розглянула у судовому засіданні у м. Києві 22 грудня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2009 року.

Вирком місцевого суду

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця с. Тополине Високопільського району Херсонської області,

жителя м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, такого, що не мав судимості,

засуджено до позбавлення волі:

- за ч.2 ст. 186 КК України на чотири роки;

- за ч.2 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п’ять років.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на п’ять років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки. На засудженого покладені обов’язки, передбачені ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2009 року апеляцію прокурора про призначення ОСОБА_1 несправедливого покарання внаслідок його м’якості, залишено без задоволення, а вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 02 грудня 2008 року - без зміни.

Як визнав суд, 23 серпня 2006 року приблизно о 03 годині 15 хвилин ОСОБА_1, за попередньою змовою із раніше засудженими вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 березня 2008 року ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілих, відкрито заволоділи майном ОСОБА_6 на суму 1 768 грн., ОСОБА_7. на суму 3 182 грн. та ОСОБА_8 на суму 720 грн. 40 коп.

Крім того, тієї ж ночі приблизно о 04 годині 25 хвилин ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2 із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого, заволоділи майном ОСОБА_9 на суму 1 080 грн.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винності ОСОБА_1. у вчиненні злочинів, за які його засуджено та кваліфікацію злочинних дій, просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Прокурор вказує про безпідставне звільнення винного від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, що призвело до призначення ОСОБА_1 покарання, що не відповідає тяжкості вчинених злочинів та даним про особу засудженого внаслідок м’якості.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Саленка І.В. про підтримання касаційного подання, пояснення засудженого ОСОБА_1. про залишення судових рішень без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі справи видно, що ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні грабежу та розбою за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання за ці злочини, суд, урахував те, що ОСОБА_1 на момент вчинення злочинів був неповнолітнім, судимості не мав, характеризувався позитивно, у вчиненому зізнався та щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочинів, працював. Саме ці обставини за переконанням суду свідчили про можливість виправлення ОСОБА_1. без відбування покарання, тому призначив йому покарання у виді позбавлення волі та звільнив від його відбування на підставі ст. 75 КК України.

Однак, такий висновок суду не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим у ст. 65 КК України.

Рішення суду про звільнення винного від відбування покарання з випробуванням, належним чином не вмотивоване, є передчасним та постановлене без урахування конкретних обставин справи.

Зокрема, суд не достатньо врахував конкретні обставини справи, суспільну небезпечність вчинених ОСОБА_1 злочинів, які згідно ст. 12 КК України є середньої тяжкості та тяжким .

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що призначене покарання зі звільненням від його відбування на підставі ст. 75 КК України, не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та даним про особу засудженого внаслідок м’якості, про що обґрунтовано стверджується у касаційному поданні. А тому вирок та ухвала щодо ОСОБА_1. підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у зв`язку із м’якістю призначення покарання.

При новому судовому розгляді справи суд має розглянути справу щодо ОСОБА_1. з дотриманням чинного законодавства. У разі доведеності винуватості, суд має прийняти законне та обґрунтоване рішення в частині призначення покарання. Крім того, судом обов’язково мають бути ураховані й пом’якшуючі покарання обставини та призначено покарання, яке було б достатнім для виправлення винного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду в іншому складі суддів.