Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 17 грудня 2009 року справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 21 січня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 6 лютого 2009 року, -

5 листопада 2008 року старшим слідчим СВ Хаджибєєвського ВМ Суворовського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області за результатами перевірки заяви ОСОБА_1. про заволодіння шахрайським шляхом його грошовими коштами службовими особами ТОВ "Златоград" винесено постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Згідно з постановою про порушення кримінальної справи 10 січня 2006 року між будівельною компанією ТОВ "Златоград" в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено інвестиційний договір, за яким протягом 2006-2007 років останній вніс до каси ТОВ "Златоград" інвестиційні кошти у сумі 208 176 гривень, якими ОСОБА_2 як директор заволоділа шахрайським шляхом, так як у подальшому умови зазначеної угоди ТОВ "Златоград" виконані не були.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 січня 2009 року зазначену вище постанову слідчого скасовано та відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 6 лютого 2009 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на незаконність оскаржуваних рішень, просить їх скасувати, а матеріали судової справи за скаргою захисника ОСОБА_3 на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 направити на новий судовий розгляд. Своє прохання мотивує тим, що кримінальну справу було порушено за наявності достатніх приводів та підстав, передбачених ст. 94 КПК України. Указує на те, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу. Звертає увагу також на те, що суд першої інстанції в порушення вимог ст. 236-8 КПК України вдався до оцінки зібраних у справі доказів.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали судової справи за скаргою захисника ОСОБА_3 на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 та матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Твердження прокурора про те, що судом першої інстанції під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи було допущено істотне порушення кримінально-процесуального закону, є обґрунтованим.

Скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи, суд указав, що слідчим при її винесенні не було дотримано вимог ст. 94 КПК України, оскільки її було винесено без зазначення передбачених законом відповідних приводів і підстав, а також без наявності достатніх даних, які вказують на наявність у діях ОСОБА_2 ознак складу злочину.

Своє рішення суд мотивував тим, що в постанові про порушення кримінальної справи не було зазначено, хто саме з посадових осіб ТОВ "Златоград" зловживав довірою та чиєю саме довірою, а також у відношенні кого було вчинено обман при заволодінні чужим майном.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції у порушення вимог ст. 236-8 КПК України вдався до оцінки зібраних матеріалів та з’ясування фактичних обставин справи.

Не можна визнати обґрунтованим і посилання суду як на підставу для скасування постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 на відсутність у матеріалах, на підставі яких було порушено кримінальну справу, даних про встановлення особи заявника ОСОБА_1., а також попередження його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин.

Крім того, суд при скасуванні постанови слідчого послався на порушення встановленого законом порядку отримання даних, а саме зазначив, що перевірка ТОВ "Златоград" проводилася до звернення ОСОБА_1. із повідомленням про злочин. Однак, такий висновок суд зробив без належної перевірки всіх матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_2, зокрема, у вступній частині постанови про порушення кримінальної справи зазначено про розгляд слідчим не матеріалів перевірки за заявою ОСОБА_1., а матеріалів вже існуючої кримінальної справи № 07200800258/2.

Про наведені вище порушення кримінально-процесуального закону судом першої інстанції прокурор зазначав у апеляції на постанову місцевого суду. Однак, у порушення ст. 377 КПК України апеляційний суд не встановив та не усунув зазначені вище порушення.

У зв’язку з істотним порушення кримінально-процесуального закону постанова місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно неухильно дотриматися вимог ст. 236-8 КПК України та прийняти законне рішення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів, -

Касаційне подання прокурора задовольнити.

Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 21 січня 2009 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 6 лютого 2009 року скасувати, а справу за скаргою захисника ОСОБА_3 на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 направити на новий судовий розгляд.