розглянула в судовому засіданні в м. Києві 3 грудня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_5 на вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2008 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 19 червня 2008 року.

Вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2008 року засуджено:

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженку м. Семенівна, Чернігівської області,

в силу ст. 89 КК України не судиму, -

- за ч. 3 ст. 187 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна;

ІНФОРМАЦІЯ_3,

уродженку с. Леонівна,

Семенівського району Чернігівської області,

раніше не судиму, -

- за ч. 3 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області від 19 червня 2008 року вирок щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_6 залишено без зміни.

ОСОБА_5 і ОСОБА_6 засуджено за вчинення таких злочинів.

29 серпня 2007 року приблизно о 13 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, в с. Гремячка, Семенівського району Чернігівської області ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за попередньою змовою з проникненням у житло вчинили розбійний напад з метою заволодіння майном ОСОБА_7 Застосувавши насильство, небезпечне для життя і здоров’я потерпілої в момент заподіяння ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_6, спричинила потерпілій легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів та забоїв в області шиї та гортані. Після цього вони відкрито заволоділи належними потерпілої двома пляшками вина і пляшкою горілки на суму 23,65 грн.

2 вересня 2007 року приблизно о 8 годині ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з проникненням у житло вчинили повторно розбійний напад з метою заволодіння майном ОСОБА_7 ОСОБА_5 погрожувала задушити ОСОБА_7, якщо та не віддасть гроші, після чого заволоділи грошима потерпілої в сумі 100 грн.

3 вересня 2007 року приблизно о 9 годині ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за попередньою змовою з проникненням у житло знову вчинили розбійний напад на ОСОБА_7 і заволоділи належним їй майном на суму 124 грн. При цьому ОСОБА_5 у присутності ОСОБА_6 погрожувала задушити ОСОБА_7, хапала за руки, нанесла їй удар обухом сокири по лівому плечу, спричинивши легкі тілесні ушкодження у вигляді саден та крововиливів обох кистей рук лівої лопатки. Того ж дня приблизно о 11 годині ОСОБА_5 і ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з проникненням у житло повторно напали на ОСОБА_7 і з погрозою висловленою ОСОБА_5 задушити потерпілу заволоділи пляшкою горілки і продуктами харчування на суму 31,60 грн.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_5 порушує питання про зміну судових рішень у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та її особі внаслідок його суворості. Вона мотивує свої доводи тим, що суд при призначенні їй покарання порушив вимоги закону і недостатньо врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і дані про її особу, що вона є вдовою, має трьох малолітніх дітей, перебувала у відпустці по догляду за дитиною, з боку потерпілої відсутні до неї претензії матеріального характеру. Також вважає, що суд упереджено підійшов до розгляду справи та безпідставно визнав, що злочин вона вчинила у стані алкогольного сп’яніння. Апеляційний суд не викликав її до суду апеляційної інстанції.

Судові рішення щодо ОСОБА_6 в касаційному порядку не оскаржено.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який вважав, що підстав для задоволення скарги немає, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги засудженої ОСОБА_5, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з вироку суду першої інстанції, свої висновки щодо винуватості ОСОБА_5 у вчиненні розбійних нападів він зробив на підставі її показань, показань засудженої ОСОБА_6, показань потерпілої ОСОБА_7, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, даних висновків судово-медичної експертизи та інших доказів. Дії ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 187 КК України кваліфіковані правильно.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для скасування судових рішень, у справі не встановлено.

Посилання у касаційній скарзі ОСОБА_5 про упередженість суду та про неналежну перевірку судом питання про те, чи перебувала вона у стані алкогольного сп’яніння 29 серпня 2007 року і 3 вересня 2007 року є безпідставними. Самі засуджені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили, що при вчиненні розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_7 29 серпня та 3 вересня 2007 року вони перебували у стані сп’яніння. Їх показання у цій частині узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_8

Не можна погодитися також з доводами касаційної скарги ОСОБА_5 про те, що апеляційний суд порушив закон, оскільки не викликав її до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 354 і ч. 2 ст. 358 КПК України засудженій, що утримується під вартою, підлягає обов’язковому виклику в апеляційний суд, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення його становища або суд визнає необхідним провести судове слідство, а також у випадках, коли надійшло його клопотання.

Як вбачається зі справи апеляційний суд розглядав справу за апеляційними скаргами засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які порушували питання про покращення їх становища. Засуджена ОСОБА_5 в поданій на вирок місцевого суду апеляції, в якій вона порушувала питання про перегляд щодо неї справи клопотання про виклик її в апеляційний суд не порушувала. Окреме її клопотання про виклик в апеляційний суд надійшло до апеляційного суду тільки 23 червня 2008 року, тобто після розгляду справи апеляційним судом. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що порушення вимог ч. 4 ст. 354 і ч. 2 ст. 358 КПК України при розгляді справи апеляційним судом допущено не було.

Разом з тим, при призначенні, як ОСОБА_5, так і засудженій у цій же справі ОСОБА_6 покарання судом порушені вимоги закону (ст. 65 КК України), відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання ОСОБА_5, суд, як видно з вироку, послався на те, що засуджена є вдовою, має трьох малолітніх дітей, добровільно відшкодувала потерпілій завданий збиток. Суд також урахував, що вона була організатором злочину, злочин вчинила у стані алкогольного сп’яніння та щодо особи похилого віку, за місцем проживання характеризується негативно.

Проте, визначаючи ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на 7 років суд недостатньо врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину і відсутність тяжких наслідків, завданих злочином, так і дані про її особу, що вона є вдовою, має трьох малолітніх дітей 2001, 2003 і 2005 років народження, які проживали разом з нею і знаходились на її утриманні, перебувала у відпустці по догляду за дитиною, з боку потерпілої ОСОБА_7 відсутні до неї будь-які претензії матеріального характеру.

У такому разі доводи засудженої ОСОБА_5 у касаційній скарзі про надмірну суворість призначеного їй покарання, є слушними.

Наведені обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної дають підстави для пом’якшення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Перевіряючи законність і обґрунтованість вироку. в порядку ст. 395 КПК України, судова колегія вважає, що є підстави для пом’якшення покарання також щодо засудженої у цій справі ОСОБА_6

Визначаючи покарання засудженій ОСОБА_6 із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, суд, зокрема зазначив, що вона раніше не судима, відігравала другорядну роль у вчиненні злочину, добровільно відшкодувала потерпілій завданий збиток, працювала дояркою і позитивно ставилась до праці, має на утриманні неповнолітню дитину. Однак, зазначені обставини, з урахуванням особи винної суд недостатньо врахував при визначенні розміру покарання засудженій ОСОБА_6.

Отже, вирок районного суду та ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає зміні через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України. колегія суддів

Касаційну скаргу засудженої ОСОБА_5 задовольнити частково.

На задоволення касаційної скарги та з урахуванням положень ч. 1 ст. 395 КПК України вирок Семенівського районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2008 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області від 19 червня 2008 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 змінити.

Пом’якшити призначене ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна.

У порядку ст. 395 КПК України пом’якшити призначене ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна.

головуючого	Пилипчука П.П.
суддів	Редьки А.І. і Лавренюка М.Ю.
за участю прокурора	Пересунька С.В.