Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 грудня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Київської області на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

таку, що немає судимості згідно ст. 89

КК України,

засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк один рік, за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк п’ять років без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання - позбавлення волі на строк п’ять років без конфіскації майна.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України засуджену звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки з покладенням на неї обов’язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, періодично з’являтися у ці органи для реєстрації та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

Досудовим слідством ОСОБА_1 обвинувачувалася в тому, що вона на початку серпня 2008 року на території ринку "Вечірній базар", що на вул. Соборній у м. Фастові Київської області у невстановленої особи придбала подрібнені макові коробочки, які перенесла до місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1, де виготовила особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій в перерахунку на суху речовину вагою 0,7128 г, який зберігала без мети збуту.

На початку серпня 2008 року ОСОБА_1 на території того ж ринку придбала у невстановленої особи подрібнені макові коробочки, які перенесла до місця свого проживання, де виготовила наркотичний засіб – ацетильований опій об’ємом близько 40 мл, як для власного вживання так і з метою збуту.

6 серпня 2008 року близько 14 год. 15 хв. ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання, збула ОСОБА_2 за 400 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, що в перерахунку на суху речовину вагою 0,1288 г.

7 серпня 2008 року близько 15 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання збула ОСОБА_2 за 320 грн. вказаний наркотичний засіб, що в перерахунку на суху речовину вагою 0,2094 г.

21 серпня 2008 року близько 21 год. ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання, збула ОСОБА_2 за 320 грн. особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований, що в перерахунку на суху речовину вагою 0,2542 г. Також під час обшуку працівниками міліції було виявлено та вилучено зазначений наркотичний засіб, що в перерахунку на суху речовину вагою 0,1748 г, а також гроші у сумі 40 грн., які надавалися ОСОБА_2 для закупки цього наркотичного засобу.

У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону, істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок невиправданої м’якості. Крім того, прокурор зазначає, що мотивувальна частина вироку не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора Вергізової Л.А., яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку має містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з обов’язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і його мотивів.

Проте, зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_1 дотримані не були.

Як убачається з вироку, суд в мотивувальної частини вироку зазначив лише в чому ОСОБА_1 обвинувачувалася органами досудового слідства і не виклав формулювання обвинувачення визнане судом доведеним.

Таким чином, судом допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 370 КПК України перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.

Згідно зі ст. 398 КПК України підставами для скасування вироку є невідповідність призначеного покарання тяжкості скоєного та особі засудженого.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують й обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як видно із вироку, звільняючи ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, суд послався на те, що вона визнала свою вину, щиро розкаялася у вчиненому, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину.

Разом з тим, визначаючи ОСОБА_1 покарання, суд в достатній мірі не врахував ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, зокрема те, що відповідно класифікації злочинів згідно ст. 12 КК України вчинений засудженою злочин за ч. 2 ст. 307 КК України є тяжким, а також те, що ОСОБА_1 протягом короткого проміжку часу вчинила три епізоди збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого.

У зв’язку з цим, висновок суду про можливість виправлення засудженої без відбування призначеного покарання є необґрунтованим.

За таких обставин, вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд. Під час нового розгляду суду необхідно врахувати вищенаведене і якщо суд дійде висновку щодо доведеності винності ОСОБА_1 у злочинах, за які її притягнуто до кримінальної відповідальності, то призначене їй за вироком суду від 22 грудня 2008 року покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати невиправдано м’яким.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційне подання першого заступника прокурора Київської області задовольнити.

Вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд іншим суддею.