розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 квітня 2008 року кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, на судові рішення у даній справі.

Вироком Долинського районного суду Iвано-Франківської області від 26 березня 2007 року

IНФОРМАЦIЯ_1,

не судимого,

засуджено за ч.2 ст. 137 КК України (2341-14) на 3 роки обмеження волі з позбавленням права займатися педагогічною діяльністю строком 2 роки.

На підставі ст.75 КК України (2341-14) ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 2 роки і передбачених ст.76 КК України (2341-14) обмежень.

За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним в тому, що він неналежно виконував професійні обов'язки щодо охорони життя та здоров'я неповнолітнього внаслідок недбалого та несумлінного ставлення до них, що спричинило смерть останнього за таких обставин.

ОСОБА_1, працюючи вчителем фізичного виховання Великотур'янської загальноосвітньої школи Долинського району Iвано-Франківської області, будучи відповідальним за спортивний зал школи, за збереження життя та здоров'я учнів під час навчально-виховного процесу та в позаурочний час, неналежно виконуючи свої професійні обов'язки через недбале ставлення до них, грубо порушуючи вимоги чинного законодавства з охорони праці учасників навчально-виховного процесу, допустив присутність в спортивному залі під час уроку фізичного виховання в 5-А класі учнів 5-Б класу та жителів с.Велика Тур'я та під час уроку вийшов із спортивного залу, що призвело до вбивства ОСОБА_2 через необережність учня 5-Б класу ОСОБА_3

Ухвалою Апеляційного суду Iвано-Франківської області від 25 червня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 частково змінено. На підставі п.п."б","е" ст.1 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року (955-16) ОСОБА_1. звільнено від призначеного покарання.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та закриття справи провадженням, посилаючись на те, що останнього, відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року (955-16) , необхідно було звільнити від кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що таке підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року (955-16) , підлягають звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим законом, особи, які підпадають під дію ст.1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду, але не розглянуті судами або розглянуті, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчиненні до набрання чинності цим законом.

Однак всупереч цим вимогам закону, за наявності згоди засудженого на застосування амністії, апеляційний суд звільнив ОСОБА_1. на підставі акту амністії від відбування призначеного покарання, хоча вирок щодо нього не набрав законної сили.

За таких обставин, вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.400-1 КПК України (1001-05) слід скасувати і закрити справу, звільнивши його від кримінальної відповідальності на підставі вказаного акту амністії.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.394 - 396,400-1 КПК України (1001-05) , колегія суддів,

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції, задовольнити .

На підставі пунктів"б","е" ст.1 та ст.6 Закону України "Про амністію" від 19 квітня 2007 року (955-16) звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, а вирок Долинського районного суду Iвано-Франківської області від 26 березня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Iвано-Франківської області від 25 червня 2007 року щодо нього скасувати і справу провадженням закрити.