Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 26 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на судові рішення щодо ОСОБА_1

Вироком Василівського районного суду Запорізької області від 30 вересня 2008 року

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України, раніше судимого 18.01.2008 року Василівським районним судом Запорізької області за ч 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік;

засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Василівського районного суду Запорізької області від 18.01.2008 року остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці.

Вказаним вироком засуджено також ОСОБА_2., вирок щодо якого не оскаржується.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 21 січня 2009 року вирок суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 16 червня 2008 року о 18-й годині, у м. Дніпрорудне Запорізької області, поблизу магазину "Побутова техніка" по вул. Ентузіастів, 4, таємно викрав мопед марки "Дельта" синього кольору, який на праві власності належав ОСОБА_4., заподіявши потерпілому шкоду на сумму 1500 грн..

12 липня 2008 року о 23-й годині у м. Дніпрорудне Запорізької області, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, умисно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, відкривши вхідні двері, проникли у квартиру АДРЕСА_1 звідки таємно, а ОСОБА_1 повторно, викрали майно, що належало потерпілій ОСОБА_3. на загальну суму 1075 грн..

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на порушення кримінально-процесуального закону, а також неправильне застосування кримінального закону, просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що судом безпідставно виключено кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 275 КПК України розгляд справи судом провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред’явленого їм обвинувачення.

Як убачається із матеріалів справи, органом досудового слідства ОСОБА_1 було пред’явлено обвинувачення у таємному викраденні 16.06.2008 року майна ОСОБА_4 і ці його дії були кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, а вчинене ним повторно 12.07.2008 року за попередньою змовою з проникненням у житло таємне викрадення майна ОСОБА_3- за ч. 3 ст. 185 КК України.

Суд, дійшовши обгрунтованого висновку щодо доведеності винності засудженого ОСОБА_1 у вчиненні цих злочинів, які утворюють сукупність злочинів, передбачених різними частинами ст. 185 КК України, один з яких є злочином середньої тяжкості, а інший – тяжким, в порушення вимог ст. 33 КК України та ст. 275 КПК України, кваліфікував дії ОСОБА_1 лише за ч. 3 ст. 185 КК України.

Таким чином суд визнав доведеним обвинувачення засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину середньої тяжкості за епізодом обвинувачення від 16.06.2008 року, проте кваліфікував його дії, як вчинення тяжкого злочину і тим самим погіршив становище засудженого, що є неприпустимим.

При цьому суд не взяв до уваги, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КК України при сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини Кримінального кодексу (2341-14) .

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_1 за епізодом вчинення ним таємного викрадення 16.06.2008 року майна ОСОБА_4 необхідно перекваліфікувати з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 185 КК України з призначенням йому покарання в межах санкції цього закону.

Апеляційний суд при розгляді матеріалів даної справи не усунув допущених судом першої інстанції зазначених вимог закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають зміні.

Керуючись ст.ст. 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Вирок Василівського районного суду Запорізької області від 30 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 21 січня 2009 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Дії ОСОБА_1 за епізодом таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 16.06.2008 року перекваліфікувати з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 185 КК України і за цим законом призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України і ч. 3 ст. 185 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком від 18 січня 2008 року Василівського районного суду Запорізької області і визначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк на 3 роки 2 місяці.

В решті вказані судові рішення залишити без зміни.