Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 24 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 23 квітня 2009 року щодо ОСОБА_2

Вироком суду

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця м. Усть-Лабінськ Краснодарського

краю Російської Федерації,

жителя с. Воєводське Арбузинського

району Миколаївської області,

раніше судимого:

- 13 червня 2000 року за ч.2 ст. 142, ч.3 ст. 222 КК України 1960 року до позбавлення волі на строк 4 роки;

- 14 вересня 2005 року за ч.1 ст. 309 КК України до обмеження волі на строк 1 рік. Звільненого 06 липня 2006 року умовно-достроково на 3 місяці 12 днів,

засуджено за ч.2 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк 5 років і 6 місяців, з конфіскацією половини майна, що є його особистою власністю.

Постановлено стягнути із ОСОБА_2 у доход держави 282 грн. 46 коп. судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 23 квітня 2009 року апеляцію захисника ОСОБА_1 задоволено частково. З вироку Арбузинського районного суду Миколаївської області від 23 лютого 2009 року щодо ОСОБА_2 виключено з обвинувачення посилання суду на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту.

Як визнав суд, 08 грудня 2007 року приблизно о 18 годині, ОСОБА_2, будучи раніше засудженим за ч.1 ст. 309 КК України, незаконно збув за 240 грн. 27 г особливо небезпечного наркотичного засобу – макової соломки, особі, яка приймала участь в оперативній закупці.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить судові рішення щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу закрити за недоведеністю його участі у вчиненні злочину. Захисник вважає, що досудове та судове слідство проведено неповно, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки, на думку ОСОБА_1, злочину ОСОБА_2 не вчиняв, докази зібрані на досудовому слідстві з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, оперативну закупку також проведено із порушенням закону. Зазначає, що до засудженого та свідка ОСОБА_3 застосовувалися незаконні методи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги захисника, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Висновок суду щодо винності ОСОБА_2 у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, стверджується сукупністю зібраних та перевірених доказів у справі, яким суд дав належну оцінку та обгрунтовано поклав в основу обвинувального вироку.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_2 відмовився від своїх показань, які давав на досудовому слідстві та визнавав себе винним у вчиненні збуту наркотичного засобу, його винність знайшла підтвердження у показаннях свідків ОСОБА_4.ОСОБА_5. та ОСОБА_6 працівників міліції, які проводили оперативну закупку наркотичного засобу в засудженого. Вказані свідки детально повідомили про обставини проведення оперативної закупки, затримання ОСОБА_2 та проведення його особистого обшуку. Зокрема, свідок ОСОБА_4. суду пояснив, що свідок ОСОБА_7 добровільно погодився взяти участь в якості покупця при проведенні оперативної закупки наркотичного засобу в засудженого. Для цього ОСОБА_7 було вручено грошові кошти, помічені люмінесцентною фарбою. Прибувши разом із понятими до с. Воєводське, ОСОБА_7 придбав у ОСОБА_2 за 240 грн. два пакунки із наркотичним засобом. Після затримання засудженого, у нього було вилучено помічені гроші. При освітлені рук ОСОБА_2 спеціальним пристроєм, вони світилися жовто-зеленим кольором.

Показання ОСОБА_4. повністю узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_8 ОСОБА_9 які були запрошені в якості понятих при проведення оперативного заходу, допитаного на досудовому слідстві ОСОБА_7 а також стверджуються даними, що є у матеріалах оперативних закупок, протоколах особистого обшуку, вилучення грошових коштів, очної ставки та висновком судово-хімічної експертизи.

За таких обставин вважати, що досудове та судове слідство проведено неповно та що винність ОСОБА_2 не доведена, немає підстав.

Твердження захисника про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки злочину ОСОБА_2 не вчиняв, також не можна визнати обгрунтованими, оскільки його винність доведена доказами у справі, які повністю викривають засудженого у вчиненні злочину.

Не знайшли підтвердження в матеріалах справи й посилання захисника на те, що оперативна закупа проведена із порушенням вимог закону.

Суд дав належну оцінку показанням ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3, які стверджували, що давали неправдиві свідчення через застосування до них працівниками міліції незаконних методів та обгрунтовано визнав, що в такий спосіб ОСОБА_2 намагається уникнути кримінальної відповідальності, а ОСОБА_3 – діяла в інтересах засуджено.

Дії ОСОБА_2 за ч.2 ст. 307 КК України, із урахуванням змін внесених ухвалою апеляційного суду, кваліфіковані правильно.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б вказували на необхідність скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, не знайдено.

Крім того, суд апеляційної інстанції, належним чином, відповідно до вимог ст. 377 КПК України, перевірив доводи захисника, аналогічні доводам касаційної скарги та виклав в ухвалі докладні мотиви на їх спростування. З таким рішенням погоджується й колегія суддів Верховного Суду України.

Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення.

Не вбачаючи підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_1, колегія суддів не знаходить підстав і для призначення справи до касаційного розгляду з викликом осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги захиснику ОСОБА_1 відмовити.