У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Федченка О.С.,
суддів
Глоса Л.Ф. та Коротких
О.А.,
за участю прокурора
Колесниченка О.В.,
розглянула у судовому засіданні в м. Києві 24 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора А Р Крим на вирок щодо ОСОБА_1
За вироком Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09 лютого 2009 року
ОСОБА_1,
1978 року народження, громадянин
України, не судимий,
засуджений за ч. 3 ст. 191 КК України до позбавлення волі на 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України суд вирішив звільнити ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 рік 6 місяців з покладенням відповідних обов’язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.
В апеляційному порядку вирок не переглядався.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що у період з літа 2007 року по 6 листопада 2008 року, займаючись підприємницькою діяльністю по ремонту ювелірних виробів, за місцем своєї роботи - вул. Калініна, 33 у м. Джанкой АР Крим, привласнював прийняті від населення ювелірні вироби. Так, зокрема, засуджений привласнив майно потерпілої ОСОБА_3., вартістю 1 000 грн, та розтратив майно ОСОБА_2, вартістю 2 000 грн.
У касаційному поданні прокурор просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону при призначенні ОСОБА_1 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.3 ст. 191 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, колегія суддів вважає, що це подання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту вироку ОСОБА_1 визнано винуватим у привласненні і розтраті чужого майна, яке було йому ввірене.
Правильність цих висновків, а також кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.3 ст. 191 КК України прокурор у касаційному поданні не оспорює.
Разом з тим, колегія суддів вважає обґрунтованими викладені у касаційному поданні доводи щодо неправильного застосування судом кримінального закону при призначенні ОСОБА_1 покарання.
Санкція ч.3 ст. 191 КК України за злочини кваліфіковані за цією статтею крім основного покарання передбачає також обов’язкове додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
По даній справі указаних вимог закону суд не виконав і не вирішив питання щодо призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права займатись певною діяльністю.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого, у разі доведеності винності ОСОБА_1. у вчиненні зазначеного у вироку злочину, суду необхідно постановити законне та обґрунтоване рішення, у тому числі, у частині призначення покарання як основного, так і додаткового.
Керуючись статтями 394 – 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційне подання заступника прокурора АР Крим - задовольнити.
Вирок Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же міськрайонний суд.
Судді:
Глос Л.Ф.
Коротких О.А.
Федченко О.С.