Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 19 листопада 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Апеляційного суду Донецької області від 14 липня 2009 року, яким частково скасовано вирок Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 10 квітня 2009 року про засудження

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

неодноразово судимого, останнього разу –

5 жовтня 2000 року за ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 206,

ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 43 КК України 1960 р.

на вісім років позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 263 КК України на 510 грн. штрафу, за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ст. 395 КК України на три місяці арешту, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно йому призначено сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2,

неодноразово судимого, останнього разу –

14 липня 2005 року за ч. 2 ст. 187 КК України

із застосуванням ст. 69 КК України

на чотири роки позбавлення волі,

звільненого 11 серпня 2007 року умовно-достроково

на один рік вісім місяців 25 днів,

за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 187 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 3 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів йому призначено сім років позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно йому призначено сім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 8.600 грн. на відшкодування матеріальної шкоди,

Як визнав суд, ОСОБА_2 30 червня 2008 року вдерся до будинку ОСОБА_3, АДРЕСА_1, і таємно викрав майно потерпілої на суму 1.370 грн.

24 червня 2008 року ОСОБА_1 у районі "Комунальник-1" в с. Ханженкове незаконно без передбаченого законом дозволу носив при собі холодну зброю – ніж, виготовлений саморобним способом по типу мисливських ножів.

27 червня 2008 року ОСОБА_1 вдерся до квартири ОСОБА_4, АДРЕСА_2, і таємно викрав музичний центр потерпілого на суму 1.200 грн.

20 липня 2008 року ОСОБА_1, перебуваючи у парку ім. Воровського в с. Ханженкове, вчинив напад на ОСОБА_5 під час якого, погрожуючи потерпілій ножем і пістолетом-запальничкою, який потерпіла сприйняла за справжню вогнепальну зброю, заволодів майном на суму 1.180 грн.

22 липня 2008 року ОСОБА_2 за попередньою змовою з Ємельяновим вдерлися до приміщення кіоску "ПП ОСОБА_6", що по вул. Річній с. Нижня Кринка в Совєтському районі м. Макіївки, де вчинили напад на продавця ОСОБА_7, під час якого, погрожуючи потерпілій ножем і пістолетом-запальничкою, який потерпіла сприйняла за справжню вогнепальну зброю, заволоділи її особистим майном на суму 850 грн., а також майном потерпілої ОСОБА_8 на суму 2.083 грн. 35 коп.

31 липня 2008 року ОСОБА_1, перебуваючи у парку ім. Воровського в с. Ханженкове, вчинив напад на ОСОБА_9, під час якого, погрожуючи потерпілій ножем і пістолетом-запальничкою, який потерпіла сприйняла за справжню вогнепальну зброю, заволодів золотими ланцюжком з хрестиком і сережкою на суму 2.100 грн.

2 серпня 2008 року ОСОБА_2 вдерся до приміщення кіоску по вул. Шевченка в с. Ханженкове, де, застосовуючи до продавця ОСОБА_10 насильство, яке не є небезпечним для її життя і здоров’я, відкрито заволодів двома золотими ланцюжками і ладанкою на суму 8.600 грн.

4 серпня 2008 року ОСОБА_1, перебуваючи у балці на вул. Суворова в селищі "Шахти № 21" в Совєтському районі м. Макіївки, вчинив напад на ОСОБА_11, під час якого, погрожуючи потерпілій ножем і пістолетом-запальничкою, який потерпіла сприйняла за справжню вогнепальну зброю, заволодів 159 грн.

Крім того, ОСОБА_1 25 червня 2008 року з метою ухилення від адміністративного нагляду, встановленого рішенням суду від 3 березня 2008 року строком на один рік, самовільно залишив місце постійного проживання АДРЕСА_3.

Апеляційний суд своїм вироком скасував рішення суду про кваліфікацію злочинних дій ОСОБА_1 в мотивувальній частині вироку за ст. 263 КК України та в частині призначення покарання ОСОБА_2 за правилами ч. 1 ст. 70 КК України. Постановив кваліфікувати дії ОСОБА_1 в мотивувальній частині вироку за ч. 2 ст. 263 КК України як незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу. ОСОБА_2 призначив за ч. 3 ст. 185 КК України три роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 187 КК України сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 3 ст. 186 КК України чотири роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів покарання – сім років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточне покарання - сім років шість місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок апеляційного суду щодо з направленням справи щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на новий апеляційний розгляд. Твердить, що апеляційний суд постановив вирок з істотними порушеннями норм кримінально-процесуального закону. Крім того, вважає, що апеляційний суд призначив кожному із засуджених надмірно м’яке покарання.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, який підтримав касаційне подання і просив скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з направленням справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів дійшла до наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КПК України вирок апеляційного суду повинен відповідати вимогам, зазначеним у статтях 332 – 335 КПК України (1001-05) .

Відповідно до вимог ст. 334 КПК України мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо вини кожного підсудного.

Зазначених вимог закону апеляційний суд не дотримався. Постановляючи свій вирок щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2, в його мотивувальній частині вказав не повний перелік викраденого засудженими майна, зазначив неправильну його вартість.

Крім того, всупереч вимогам ч. 1 ст. 335 КПК України апеляційний суд в резолютивній частині свого вироку не зазначив кримінальний закон, за яким ОСОБА_1 визнано винним; не вказав покарання, призначене йому по кожному з обвинувачень, що визнані доведеними, а також остаточну міру покарання.

За таких обставин доводи касаційного подання про істотні порушення апеляційним судом норм кримінально-процесуального закону є слушними і підлягають задоволенню.

Вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підлягає скасуванню, а кримінальна справа – направленню на новий апеляційний розгляд.

При новому апеляційному розгляді справи суд має звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх і у разі доведеності винуватості ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, призначені кожному з них покарання слід вважати м’якими.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 – 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Донецької області від 14 липня 2009 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу – направити на новий апеляційний розгляд.