Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Коновалова В.М.,

суддів

Канигіної Г.В., Кривенди О.В.

розглянула в м. Києві 3 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Каланчацького районного суду Херсонської області від 4 липня 2006 року щодо ОСОБА_1.

Цим вироком

ОСОБА_1, 1964 року народження, уродженця смт Каланчак Херсонської області, громадянина України, раніше судимого 04.07.2005 року за ч.1 ст.164 КК України (2341-14) до обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України (2341-14) звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки з виконанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України (2341-14) ,

засуджено за ч. 2 ст. 164 КК до обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 71 КК України (2341-14) за сукупністю вироків визначено остаточно покарання 2 роки 6 місяців обмеження волі.

В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1. не переглядалась.

За вироком суду ОСОБА_1визнано винним і засуджено за те, що він, будучи зобов'язаним рішенням Каланчацького районного суду від 20 жовтня 1995 року сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 IНФОРМАЦIЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно до досягнення повноліття дитиною, з 1998 року не надає допомоги на утримання дитини, аліменти не сплачує, злісно ухиляється від сплати аліментів, у зв'язку з чим станом на 01.06.2005р. виникла заборгованість по аліментах в сумі 3035,63 грн. За злісне ухилення від сплати аліментів ОСОБА_1. було засуджено 04.07.2005р. Каланчацьким районним судом за ч.1 ст. 164 КК України (2341-14) . Попередня заборгованість ОСОБА_1 не погашена, оскільки він продовжував злісно ухилятись від сплати аліментів і станом на 01.04.2006 року заборгованість становить 3861грн. 57коп.

У касаційному поданні прокурор просить вирок суду змінити у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, мотивуючи свою вимогу недопустимістю повторного притягнення до кримінальної відповідальностві за один і той же злочин більше, ніж один раз.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що у задоволенні цього касаційного подання належить відмовити з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи вчиненого засудженим злочину.

Доведеність вини і правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_1 у поданні не оспорюються.

Покарання призначено засудженому відповідно до вимог ст. 65 КК України (2341-14) і розмір його не оспорюється.

Iз матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 за рішенням Каланчацького районного суду від 20.10.1995 року, проте ухилявся від сплати вказаних коштів і станом на 1 червня 2005 року мав заборгованість в сумі 3035 грн. 63 коп., у зв'язку з чим був засуджений Каланчацьким районним судом04.07.2005 року за ч.1 ст. 164 КК України (2341-14) .

Доводи у касаційному поданні про те, що ОСОБА_4 було повторно притягнуто до кримінальної відповідальності за один і той самий злочин, не є обгрунтованими.

Як вбачається із матеріалів справи заборгованість вказана у попередньому вироку, засудженим не була погашена, а розмір її збільшувався, оскільки останній продовжував ухилятись від сплати аліментів і станом на 01.04.2006 року становила 3861 грн.57 коп. Таким чином, суд вказав суму заборгованості по аліментах, що мала місце на момент розгляду справи судом.

Тому доводи касаційного подання про те, що у даному випадку судове рішення щодо ОСОБА_4 постановлено судом внаслідок неправильного застосування кримінального закону. що тягне за собою безумовну зміну цього судового рішення, колегія суддів вважає необгрунтованим, такими, що суперечать матеріалам справи і вимогам закону.

Керуючись ст. 394 КПК України (1001-05) , колегія суддів

у х в а л и л а :

у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Херсонської області щодо засудженого ОСОБА_1. відмовити.