Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України

у складі:

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 17 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо засудженого ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

вироком Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 11 грудня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Амурська Хабаровського краю Російської Федерації, жителя м. Горлівка Донецької області, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 321 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов’язків, передбачених п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя м. Горлівка Донецької області, раніше не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 321 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов’язків, передбачених п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він незаконно придбав у невстановленої особи та зберігав з метою збуту отруйний лікарський засіб "Трамадол". 29 листопада 2007 року, близько 9 години, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_1, який перебував у стані наркотичного сп’яніння, по вулиці Промисловій у м. Горлівка Донецької області незаконно збули за 30 грн. громадянину ОСОБА_3. 10 капсул отруйного лікарського засобу "Трамадол".

Крім того, у цей же день близько 9 години 55 хвилин, вони повторно збули ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 5 капсул указаного отруйного лікарського засобу за ціною 3 грн. за капсулу.

Того ж дня працівники міліції в ході огляду виявили та вилучили у ОСОБА_2 гроші в сумі 297 грн. та 10 капсул "Трамадол", у ОСОБА_1 – 311 капсул указаного отруйного лікарського засобу, які вони незаконно зберігали з метою збуту.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 24 березня 2009 року вирок щодо засуджених залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особам засуджених через м’якість, а справу направити на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд не врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засуджених і безпідставно дійшов висновку про можливість їх виправлення без реального відбування покарання у виді позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у поданні доводи, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 321 КК України, за обставин, викладених у вироку, ґрунтуються на сукупності зібраних у справі доказів, вони є правильними і у касаційному поданні не заперечуються.

Доводи касаційного подання про безпідставність звільнення засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням не можна визнати обґрунтованими.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Рішення суду в частині призначеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2. покарання мотивовано відповідно до вимог ст. 65 КК України і є правильним.

Так, з матеріалів справи убачається, що суд при призначенні покарання засудженим за ч. 3 ст. 321 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого, дані про особу засуджених, які раніше не судимі і позитивно характеризувалися за місцем проживання, повністю визнали свою вину та щиро розкаялися.

За таких обставин суд обґрунтовано призначив ОСОБА_1 та ОСОБА_2. покарання у виді позбавлення волі в максимальній межі санкції ч. 3 ст. 321 КК України із застосуванням ст. 75 КК України.

Крім того, як видно з копій судових рішень, такі ж, як і в касаційному поданні, твердження прокурор висловлював у своїй апеляції. Апеляційним судом при перевірці даної кримінальної справи в апеляційному порядку прийнято правильне рішення. Свої висновки, із якими погоджується колегія суддів, із цього питання суд належним чином умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив.

Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення касаційного подання.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 11 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 24 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – без зміни.