Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ 17 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Мар’їнського районного суду Донецької області від 19 вересня 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не працюючий,

судимий 5 лютого 2003 року за ст. 122 ч.1 КК України

на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців

та 11 липня 2006 року за ст. 296 ч.1 КК України

на 2 роки обмеження волі з іспитовим строком на 2 роки,

засуджений за ст. 185 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 700 грн..

В апеляційному порядку справа не розглядалася.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 24 квітня 2007 року приблизно о 14 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись у АДРЕСА_1, умисно таємно викрав належний гр.ОСОБА_2 телевізор JVC вартістю 722 грн. 50 коп., яким розпорядився на власний розсуд.

У касаційному поданні прокурор посилається на те, що даний злочин ОСОБА_1 скоїв протягом іспитового строку, встановленого попереднім вироком, а отже покарання йому слід було призначити за правилами ст.ст. 71, 72 КК України, у зв’язку з чим просить вирок скасувати на підставах неправильного застосування кримінального закону та невідповідності призначеного покарання у вигляді штрафу тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості, а справу – направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Вироком Вугледарського міського суду Донецької області від 11 липня 2006 року ОСОБА_1 засуджений за ст. 296 ч.1 КК України на 2 роки обмеження волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Злочин, за який ОСОБА_1 засуджений вироком Мар’їнського районного суду Донецької області від 19 вересня 2008 року, скоєно ним 24 квітня 2007 року, тобто протягом іспитового строку, встановленого попереднім вироком.

Згідно з ч.3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими у статтях 71, 72 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Усупереч наведеним вимогам закону, суд не застосував указані норми, водночас безпідставно обравши ОСОБА_1 найбільш м’який вид покарання з передбачених у санкції ч.1 ст. 185 КК України, тоді як даний злочин скоєно ОСОБА_1 у період випробування, а покарання підсудного обтяжене обставиною вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

За наведених обставин вирок місцевого суду підлягає скасуванню у зв’язку з незастосуванням кримінального закону, який підлягав застосуванню, та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину й особі засудженого внаслідок м’якості, а справа підлягає направленню на новий судовий розгляд, при якому, в разі визнання ОСОБА_1 винуватим, суду належить обрати ОСОБА_1 справедливе покарання і правильно застосувати кримінальний закон.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, -

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Вирок Мар’їнського районного суду Донецької області від 19 вересня 2008 року відносно ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.