Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні у м. Києві 17 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 03 березня 2009 року щодо ОСОБА_1

Вироком Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 листопада 2008 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця та жителя м. Маріуполя

Донецької області,

такого, що не має судимості,

засуджено за ч.1 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк три роки.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 у доход держави 150 грн. 24 коп. судових витрат.

Як визнав суд, 06 серпня 2008 року приблизно о 20 годині 10 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, у приміщенні зали ігрових автоматів Маріупольського філіалу ТОВ "Дніпро-Вікторія" по пр. Луніна, 31/33 у м. Маріуполі Донецької області, із погрозою застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направивши на потерпілих пістолет, висловив вимогу віддати йому грошову виручку.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 03 березня 2009 року апеляцію захисника ОСОБА_4 задоволено. Вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 листопада 2008 року змінено. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з’являтися для реєстрації в цей орган.

У касаційному поданні прокурор просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, через неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного винному покарання тяжкості злочину та даним про його особу внаслідок м’якості та істотне порушення кримінально-процесуального закону. Прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України та не розглянув усі доводи апеляції захисника ОСОБА_4

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора ОСОБА_5 про підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання прокурора, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визнав суд 06 серпня 2008 року приблизно о 20 годині 10 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння вчинив розбійний напад щодо потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Фактичні обставини справи та правильність кваліфікації злочинних дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 187 КК України прокурором не оспорюються.

Разом із тим, висновок суду апеляційної інстанції щодо можливості виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства, не можна визнати обґрунтованим.

Як убачається зі справи, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_1 покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують покарання та обставини, що його пом’якшують.

Так, суд урахував, що ОСОБА_1 характеризується позитивно, у вчиненому зізнався та щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину, має на утриманні неповнолітню дитину і призначив покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч.1 ст. 187 КК України.

Із урахуванням конкретних обставин справи та обтяжуючої покарання обставини, місцевий суд не знайшов можливості звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням.

Однак, суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляцію захисника ОСОБА_4, звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.

При цьому апеляційний суд не достатньо врахував тяжкість скоєного ОСОБА_1 злочину та обтяжуючі покарання обставини, вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим у ст. 65 КК України.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання зі звільненням винного від його відбування на підставі ст. 75 КК України, не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженого внаслідок м’якості, про що обґрунтовано стверджується у касаційному поданні. А тому ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд у зв`язку із м’якістю призначення покарання.

При новому апеляційному розгляді справи суд має розглянути справу щодо ОСОБА_1 з дотриманням чинного законодавства, врахувати доводи прокурора, у тому числі й щодо перевірки усіх доводів апеляції захисника та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 03 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.