Колегія суддів Судової палати

у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Брянківського міського суду від 04.12.2008 р. та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 25.12.2008 р..

Постановою Луганського прокурора по нагляду за дотриманням законів при виконанні судових рішень по кримінальним справам від 20.12.2007 р. порушена кримінальна справа щодо службових осіб Перевальської виправної колонії № 15 по факту службової недбалості, що потягло тяжкі наслідки інтересам держави за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України.

Постановою Брянківського міського суду від 04.12.2008 р. постанова Луганського прокурора по нагляду за дотриманням законів при виконанні судових рішень по кримінальним справам від 20.12.2007 р. про порушення кримінальної справи щодо службових осіб Перевальської виправної колонії № 15 по факту службової недбалості, що потягло тяжкі наслідки інтересам держави за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України, скасована і в порушенні кримінальної справи за цим злочином відмовлено на підставі ст. 6 ч.1 п.2 КПК України.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 25.12.2008 р. постанова суду залишена без змін.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанцій, порушує питання про скасування постановлених по справі судових рішень, оскільки вважає, що висновки суду про те, що не було приводів та підстав для порушення кримінальної справи, не відповідають фактичним обставинам.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подання, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає до задоволення.

За змістом ст. 2368 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Зокрема, суд повинен перевіряти чи були наявними на час порушення справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (ч. 2 ст. 94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (ст. 98 КПК України).

Проте, як видно із постанови місцевого суду, останній, розглядаючи скаргу ОСОБА_1, всупереч вищенаведеним нормам кримінально-процесуального закону, фактично вдався до оцінки доказів, які були зібрані уповноваженими органами.

Оскільки апеляційний суд не виправив помилку, допущену місцевим судом, то підлягає скасуванню і ухвала апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

Касаційне подання прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Брянківського міського суду Луганської області від 4 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 25 грудня 2008 року щодо розгляду скарги ОСОБА_1 скасувати.

Матеріали за скаргою вказаної особи направити на новий судовий розгляд в той же місцевий суд в іншому складі суду.