Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Рівненської області, касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 11.11.2008 р., постановлених щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Вироком Березнівського районного суду від 26 травня 2008 року засуджені:

ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянин України,

раніше несудимий,

– за ст. 296 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі;

– за ст. 121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,

громадянин України,

раніше несудимий,

– за ст. 296 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі;

– за ст. 121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у вигляді 7 років позбавлення волі.

По даній справі засуджені ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9, судові рішення щодо яких ні прокурором, ні потерпілими не оскаржуються.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 11 листопада 2008 року вирок суду в частині вирішеного цивільного позову скасований, а справа в цій частині направлена на новий судовий розгляд в суд в порядку цивільного судочинства. Цей же вирок в частині призначеного покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 змінено:

постановлено вважати ОСОБА_6 засудженим за ст. 296 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ст. 121 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Постановлено вважати ОСОБА_5 засудженим за ст. 296 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ст. 121 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

В решті вирок суду залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_5 визнані винними та засуджені за вчинення злочинів за таких обставин.

24 серпня 2005 року біля 23 години в приміщенні танцювального залу будинку культури с. Соснове Березнівського району Рівненської області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 безпричинно, групою осіб, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, умисно завдали удари ногами по тулубу ОСОБА_4, спричинивши останньому тілесні ушкодження.

25 серпня 2005 р. біля 0 год. 30 хв. на вул. Межиріцькій в с. Великі Селища Березнівського району ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8. та ОСОБА_5, діючи умисно, за попередньою змовою між собою, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, завдали тілесні ушкодження ОСОБА_4 Пізніше на вул. Межиріцькій в с. Великі Селища Березнівського району Рівненської області ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заподіяли ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала смерть останнього.

У касаційному поданні заступник прокурора та у касаційній скарзі потерпілі ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4, доводи яких аналогічні за змістом, порушують питання про скасування ухвали апеляційного суду, оскільки вважають рішення апеляційного суду про пом’якшення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 незаконним.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала подання та просила задовольнити скаргу потерпілих, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи подання та скарги, колегія суддів вважає, що подання та касаційна скарга підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку, є, зокрема, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Відповідно до ст. 372 КПК України невідповідним ступеню тяжкості злочину та особі засудженого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею кримінального кодексу, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим як внаслідок м’якості, так і суворості.

Як видно із вироку, висновки про доведеність винності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, суд зробив на підставі показань самих засуджених, інших доказах, що не оспорюється у поданні та касаційній скарзі потерпілих.

Проте, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підлягає скасуванню через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Зокрема, апеляційним судом при винесенні ухвали не в повній мірі враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким згідно з ст. 12 КК України та злочином, який заподіяв шкоду здоров’ю потерпілого та призвів до його смерті.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 (а. с. 249 – 251) при судово-медичному його дослідженні виявлено закриту черепно-мозкову травму у вигляді саден і крововиливів у м’які тканини голови в правій скроневій ділянці, в правій тім’яній ділянці, в потиличній ділянці справа, крововиливів під тверду оболонку головного мозку в правій скроневій ділянці з переходом на основу мозку в лобній ділянці справа (70 мл), крововиливів під м’які оболонки мозку в правій скроневій, правій тім’яній і потиличній ділянках справа, крововиливів в речовину головного мозку в правій скроневій ділянці.

Вказаний комплекс тілесних ушкоджень перебуває у прямому причинному зв’язку з настанням смерті і має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, виникнення яких викликано трьома травматичними діями в ці ділянки (права скронева, права тім’яна та потилична справа) твердими тупими предметами з обмеженою контактуючою (прямолінійною або подібною до прямолінійної поверхнями, довжиною близько семи сантиметрів, якою може бути, зокрема, край передньої частини взуття.

Всього потерпілому ОСОБА_4 було спричинено не менше шести травмуючих дій в ділянку голови.

Крім того, надмірно пом’якшуючи покарання засудженим ОСОБА_6 і ОСОБА_5 - призначаючи покарання нижче від найнижчої межі (ст. 69 КК України), апеляційний суд лише формально послався на дану норму закону, не вказавши переконливо, які ж дві обставини істотно пом’якшують покарання та знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи засудженого.

Не враховано апеляційним судом і те, що як в ході досудового слідства, так і в суді засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 фактично не розкаялись у вчиненому.

За таких обставин ухвала апеляційного суду щодо призначення покарання засудженим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підлягає скасуванню.

Якщо при новому розгляді апеляційний суд дійде висновку про винність ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні злочинів за аналогічних обставин, – призначене їм покарання слід вважати м’яким.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання заступника прокурора Рівненської області, касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області від 11 листопада 2008 року в частині призначення покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м’якості.

Кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд в апеляційний суд Рівненської області в іншому складі суддів.