розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 17 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на постановлені щодо них судові рішення,

вироком Олександрівського районного суду Кіровоградської області від

03 жовтня 2008 року засуджено:

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимого,

– 05 липня 1995 року за ч.3 ст. 81 КК України на 3 роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком 2 роки;

– 22 серпня 1997 року за ч.1 ст. 140; ч.1 ст. 101 КК України на 3 роки позбавлення волі;

– 01 грудня 1999 року за ч.1 ст. 196-1 КК України на 1 рік позбавлення волі умовно з іспитовим строком 2 роки зі сплатою штрафу в сумі 170 грн.;

– 26 вересня 2000 року за ч.3 ст. 140; ч.2 ст.140; ч.1 ст. 229-6 КК України на 5 років позбавлення волі,

за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст. 395 КК України до арешту на строк 4 місяці.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_4 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

ІНФОРМАЦІЯ_2,

раніше судимого,

– 30 червня 1992 року за ч.2 ст. 140 КК України на 2 роки позбавлення волі з відстрочкою відбування покарання на 2 роки;

– 25 березня 1993 року за ч.2 ст. 140 КК України на 2 роки позбавлення волі;

– 16 квітня 1998 року за ч.3 ст. 140 КК України на 2 роки позбавлення волі;

– 30 травня 2001 року ч.3 ст.185; ст. 304 КК України на 3 роки позбавлення волі;

– 16 жовтня 2002 року за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 26 травня 2004 року умовно-достроково на 7 місяців 22 дні

за ч. 2 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на

5 років позбавлення волі, за ст. 297 КК України на 1 рік позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_5 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Постановлено стягнути солідарно із засуджених ОСОБА_4 та

ОСОБА_5 на користь:

- НДЕКЦ при УМВС у Кіровоградській області за проведення товарознавчої експертизи 1153 грн. 53 коп.;

- ВАТ "Кіровоградобленерго" 7290 грн. 59 коп.;

- Івангородської сільської ради 3120 грн. 00 коп.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2008 року зазначений вирок щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 змінено: перекваліфіковано дії засуджених за епізодом вчинення ними 12 грудня 2007 року крадіжки секцій з огорожі кладовища у с. Івангород Олександрівського району Кіровоградської області з ч. 2 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначено їм покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Вважаються засудженими: ОСОБА_4 за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15,

ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 185; ст. 395 КК України, на 4 роки позбавлення волі; ОСОБА_5 за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 185;

ч. 3 ст. 185; ст. 297 КК України, на 5 років позбавлення волі. Постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС у Кіровоградській області судові витрати по 576 грн. 76 коп. з кожного. У решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з урахуванням змін, внесених ухвалою апеляційного суду, визнано винними у вчиненні ними таких злочинів.

У жовтні 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою у с. Бовтишка Олександрівського району Кіровоградської області від

КТП – 201 між опорами № № 41-52 повітряної лінії зовнішнього освітлення таємно викрали 0,88 км електропроводу марки А–35, заподіявши ВАТ "Кіровоградобленерго" матеріальну шкоду на суму 1350 грн. 14 коп.

У листопаді 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою у зазначеному селі від КТП – 437 між опорами № № 14-24 повітряної лінії зовнішнього освітлення таємно викрали 1, 053 км електропроводу марки А–35, заподіявши ВАТ "Кіровоградобленерго" матеріальну шкоду на суму 1615 грн.

06, 09 та11 грудня 2007 року, приблизно о 19 год. 00 год., ОСОБА_4 та

ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою у с. Івангород Олександрівського району Кіровоградської області, приїхавши на мотоциклі "Дніпро-16"

д.н.з. НОМЕР_1 до кладовища, таємно викрали з огорожі відповідно 7, 6 та 6 металевих секцій, заподіявши Івангородській сільській раді матеріальну шкоду відповідно на суму 840 грн., 720 грн. та 720 грн.

12 грудня 2007 року, приблизно о 19 год. 00 год., ОСОБА_4 та

ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою у зазначеному селі, приїхавши на мотоциклі "Дніпро-16" д.н.з. НОМЕР_1 до кладовища, намагалися таємно викрасти з огорожі 7 металевих секцій на суму 840 грн., однак розпорядитися ними у повній мірі не встигли так як були затримані працівниками міліції.

Крім того, ОСОБА_4, перебуваючи під адміністративним наглядом згідно з постановою Олександрівського районного суду від 29 травня 2007 року, де вказано, що він не має права самовільно залишати місце свого проживання, не взявши дозволу з контролюючого органу внутрішніх справ та не попередивши куди має намір виїхати, самовільно 29 січня 2008 року залишив місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду

У жовтні 2006 року, приблизно о 23 год., ОСОБА_5 на кладовищі в смт Олександрівка Кіровоградської області вчинив наругу над могилами ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також ОСОБА_8 та ОСОБА_9, викравши відповідно 3 м та 1 м латунних труб на суму відповідно 120 грн. та 40 грн.

Крім того, 10 листопада 2007 року, приблизно о 22 год. 00 хв., ОСОБА_5 у с. Івангород Олександрівського району Кіровоградської області проник у будинок ОСОБА_10, де таємно викрав належний потерпілій телевізор вартістю 806 грн. 40 коп.

У касаційних скаргах засуджені:

- ОСОБА_5 посилається на те, що досудове та судове слідство у справі проведено неповно й однобічно, з порушенням інших вимог кримінально-процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи і не підтверджені зібраними у ній доказами, яким суд, крім того, не дав належної оцінки. Також зазначає, що судом не в повній мірі враховано усі дані про його особу, внаслідок чого йому призначено надто суворе покарання. За змістом скарги порушує питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень та направлення справи на нове розслідування;

- ОСОБА_4 посилається на те, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися недозволені методи, досудове та судове слідство у справі проведено неповно й однобічно, з порушенням інших вимог кримінально-процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що кримінальну справу щодо нього сфальсифіковано, він не вчиняв крадіжок електричних мереж, стверджує, що ним було викрадено меншу кількість секцій металевого паркану, ніж ту, за яку його засуджено, також вказує, що він не порушував правила адміністративного нагляду. Апеляційний суд допущених судом першої інстанції недоліків в установленому законом порядку не усунув. За змістом скарги порушує питання про перевірку постановлених щодо нього судових рішень.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів вважає, що у їх задоволенні належить відмовити з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, досудове та судове слідство у ній проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягли за собою зміну чи скасування судових рішень, у справі не допущено, а висновки суду про винність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні ними злочинів, за які їх засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені перевіреними у ній та викладеними у вироку доказами.

Зокрема, засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні дав показання, якими визнав себе винним у вчиненні 09, 11 та 12 грудня 2007 року спільно з ОСОБА_5 крадіжок секцій з огорожі кладовища в с. Івангород. Проте стверджував, що не вчиняв у жовтні – листопаді 2007 року крадіжок електропроводу, а 06 грудня 2007 року – семи секцій з огорожі кладовища, крім того, заперечував, що порушив адміністративний нагляд. Зазначив, що на досудовому слідстві повністю визнавав себе винним в інкримінованих йому злочинах, оскільки до нього застосовувалися недозволені методи.

Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні визнав себе винним у крадіжці належного потерпілій ОСОБА_10 телевізору, а також у крадіжках 09, 11 та

12 грудня 2007 року спільно з ОСОБА_4 секцій з огорожі кладовища в

с. Івангород. Стверджував, що не вчиняв крадіжок електропроводу.

Однак, крім часткового визнання, винність засуджених в інкримінованих їм злочинах підтверджується зібраними у справі доказами.

Так твердження засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про непричетність їх до вчинення крадіжок електричних мереж спростовуються даними, що містяться у протоколах відтворення обстановки та обставин події за їх участю, де вони докладно розповіли і показали за яких обставин вчинили крадіжки електропроводу в с. Бовтишка, протоколі огляду від 07 лютого 2008 року про виявлення в домоволодінні ОСОБА_11 шматків багатожильного алюмінієвого проводу та мотоциклу з коляскою, в якій знаходилися кусачки і плоскогубці з ізольованими ручками, протоколах огляду місця події від 24 січня 2008 року про відсутність електропроводу між опорами № № 41-52, 14-24 у с. Бовтишка, а також інших доказах.

Доводи у скарзі ОСОБА_4 про те, що його показання на досудовому слідстві не відповідають дійсності і він обмовив себе у зв’язку із застосуванням до нього недозволених методів, є безпідставними, оскільки у справі відсутні дані, які б свідчили про застосування на досудовому слідстві до засудженого протиправних заходів.

Крім того, винність засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні ними злочинів, за які їх засуджено, підтверджується даними, що містяться в наведених у вироку показаннях потерпілих, свідків, протоколі огляду місця події від 13 грудня 2007 року про виявлення в домоволодінні ОСОБА_12 в смт Олександрівка 2-х металевих прутів, відношенні Івангородської сільської ради про те, що в період з 01 по 13 грудня 2007 року невідомі особи викрали металеву огорожу з кладовища у кількості 26 секцій, постанові Олександрівського районного суду від 29 травня 2007 року про встановлення щодо ОСОБА_4 адміністративного нагляду, рапорті, що ОСОБА_4, перебуваючи під адміністративним наглядом, без дозволу залишив своє місце проживання та виїхав у м. Київ, а також іншими належно оціненими судом доказами.

Правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд дійшов обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні ними злочинів, за які їх засуджено.

Зазначеним спростовуються доводи у скаргах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про необґрунтованість їх засудження.

Дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 185; ст. 395 КК України, а ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 185; ст. 297 КК України кваліфіковані правильно.

Покарання засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 призначене справедливе, оскільки воно відповідає ступеню тяжкості вчинених ними злочинів, даним про їх особи та є необхідним і достатнім для їх виправлення й попередження нових злочинів, а тому твердження у скарзі ОСОБА_5 про призначення йому надто суворого покарання, позбавлено підстав.

Посилання у скарзі ОСОБА_4 на те, що апеляційний суд при розгляді справи, допущених судом першої інстанції недоліків не усунув, є неспроможними, оскільки, як з’ясовано матеріалами справи, апеляційним судом справу розглянуто з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, а зміст ухвали апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

головуючого	Федченка О.С.,
суддів	Прокопенка О.Б. та Школярова В.Ф.,