Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 12 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на судові рішення щодо неї.

Вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 25 червня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, раніше судиму 12 жовтня 2006 року за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, звільнену від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік,

засуджено за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України на три роки позбавлення волі, а на підставі ст. 71 КК України – на п’ять років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 3 березня 2009 року зазначений вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 визнано винною у тому, що вона, за обставин, викладених у вироку, 10 серпня 2007 року, проникнувши до житла, вчинила замах на таємне викрадення майна потерпілої ОСОБА_2 на загальну суму 1100 гривень та 30 євро.

У касаційній скарзі засуджена посилається на призначення їй надмірно суворого покарання та просить пом’якшити його, застосувавши ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом, є обґрунтованим і не оспорюється засудженою.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України є правильною, що також не оспорюється у касаційній скарзі.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції, з чим погодився й апеляційний суд, дотримався вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженої, обставини, що пом’якшують покарання і призначив їй мінімальне покарання, передбачене в санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинила замах на крадіжку майна ОСОБА_2 протягом іспитового строку, встановленого їй у зв’язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням за вчинення іншого корисливого злочину, суд обґрунтовано застосував вимоги ст. 71 КК України і призначив винній покарання у виді позбавлення волі на строк п’ять років.

Це покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженої і попередження нових злочинів, а тому доводи касаційної скарги щодо його надмірної суворості колегія суддів вважає необґрунтованими.

Оскільки передбачені ч.1 ст. 398 КПК України підстави для скасування або зміни судових рішень щодо засудженої відсутні, колегія суддів не вбачає підстав для призначення справи до розгляду з обов’язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України, -

у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 відмовити.