розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Бориславського міського суду Львівської області від 22 серпня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Бориславської міської ради, треті особи: Попелівська сільська рада, управління Держкомзему у м.Бориславі, ОСОБА_6 про визнання нечинним рішення,-

Постановою Бориславського міського суду Львівської області від 22 серпня 2011 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Бориславської міської ради, треті особи: Попелівська сільська рада, управління Держкомзему у м.Бориславі, ОСОБА_6 про визнання нечинним рішення відповідача від 18 лютого 2010 року № 1103.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями у справі, позивачі звернулися до суду з касаційною скаргою, у яких просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, рішенням Бориславської міської ради Львівської області № 979 від 12.10.2009 року затверджено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки та надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки площею 474 кв.м, в АДРЕСА_2 для ведення садівництва за рахунок земель, що перебувають у запасі міста громадянці ОСОБА_6, що проживає в АДРЕСА_2.

Цим же рішенням відмовлено громадянину ОСОБА_7, що проживає в АДРЕСА_1, у наданні дозволу на розроблення проекту відведення, земельної ділянки площею 474 кв.м в АДРЕСА_2 для обслуговування будинку в зв"язку з тим, що ця земельна ділянка знаходиться в межах міста.

Рішенням Бориславської міської ради Львівської області № 1103 від 18.02.2010 р. затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,0474 га на АДРЕСА_2 для ведення садівництва з наступною видачею державного акту на право власності на землю та передано безоплатно у власність ОСОБА_6, що проживає в АДРЕСА_2, 70.

Позивачі вважають зазначене рішення протиправним та просять його скасувати з огляду на таке. Так, будинковолодіння по АДРЕСА_1 належало ОСОБА_7 відповідно до договору дарування, яким батько його, ОСОБА_8 4 березня 1994 року подарував йому незакінчений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_1. Даний будинок знаходиться на земельній ділянці площею 0,16 га, яка закріплена за ним рішенням виконкому Дрогобицької районної ради народних депутатів № 158 від 30.06.1988 року винесеного на підставі рішення загальних зборів членів колгоспу ім.І.Франка від 26.01.1988 року № 1 та 16.06.1988 року № 3 і затвердженого рішенням виконкому Ясенице-Сільненської сільської Ради народних депутатів від 12.05 1988 року за № 29.

Рішенням № 59 від 24 квітня 2007 року Попелівської сільської ради Дрогобицького району Львівської області "Про приватизацію земельних ділянок" ОСОБА_5 вищезгадану земельну ділянку площею 0,16 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 передано у приватну власність. Актом встановлення та узгодження меж земельної ділянки було встановлено та узгоджено межі даної земельної ділянки. Цей акт підписаний всіма суміжними землекористувачами за винятком ОСОБА_6

Власником сусідньої земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_2 що вже в м.Бориславі є саме сусідка - третя особа по справі ОСОБА_6. Позивачі вказують, що частина цієї земельної ділянки, а саме 0,037 га, передана ОСОБА_6 розміщена на їх земельній ділянці.

Відмовляючи в позові, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення відповідача прийнято в межах повноважень та відповідає вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , а позивачами не доведено незаконність прийнятого відповідачем рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої та апеляційної інстанцій та вбачає за доцільне зазначити про таке.

Так, матеріалами справи, а саме проектом відведення земельної ділянки, довідкою про правовий статус земельної ділянки, визначені кількісні характеристики земельної ділянки на АДРЕСА_2, яка пропонувалася для передачі у власність ОСОБА_6, земельна ділянка площею 0,0474 га є власністю Бориславської міської ради, відноситься до земель запасу міста і призначена для садівництва.

Згідно акту на право користування землею, виданого виконкомом Дрогобицької обласної ради депутатів трудящих на право користування місту Борислава Дрогобицької області УРСР 27.05.1968 року, м.Борислав має встановлені межі міста та погоджені з суміжними землекористувачами, зокрема, погоджені із землями колгоспу "Ленінський шлях" Ясеницької сільради Дрогобицького району Дрогобицької області, викопіюванням з генплану м.Борислава, затвердженого головним архітектором м.Борислава Баумкетнер Т.А. 16.11.2009 року № 875, земельна ділянка площею 474,0 кв.м, є власністю Бориславської міської ради.

Постановою Бориславського міського суду Львівської області від 11.11.2010 року у іншій адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", третя особа управління Держкомзему у м.Борислав, про зобов'язання скласти та видати державний акт на право власності на землю, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" зобов'язано скласти та видати ОСОБА_6 державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 474 кв.м, для ведення садівництва на АДРЕСА_2 Львівської області.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 03.02.2011 року головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом"янського районного управління юстиції в м.Києві, відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа, виданого Бориславським міським судом про зобов'язання Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" скласти та видати ОСОБА_6 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 474 кв.м., для ведення садівництва на АДРЕСА_2 Львівської області.

Тобто, судовим рішенням у іншій справі встановлено правомірність набуття ОСОБА_6 спірної земельної ділянки та зобов'язано видати державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 474 кв.м, для ведення садівництва на АДРЕСА_2 Львівської області.

Відповідно до п. 12 розділу X перехідних положень Земельного кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абз. 3 цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Пунктом "а" ст. 12 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальних громад входить до повноважень сільських (селищних) рад. Пунктом "а" ст. 17 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, тобто за межами населених пунктів віднесено до повноважень місцевих державних адміністрацій;

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, а не на пленарних засіданнях виконкому сільської ради.

Згідно зі ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, Бориславська міська рада діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством України, а відтак правові підстави для задоволення позовних вимог та скасування рішення відповідача від 18 лютого 2010 року № 1103- відсутні.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Бориславського міського суду Львівської області від 22 серпня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року - без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.