Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В., Васильченко Н.В., Леонтович К.Г. розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційними скаргами Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції та ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі № 815/7050/14 за позовом ОСОБА_5 до Державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Каменської Олени Андріївни, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_7 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Каменської О.А., в якому просила: визнати протиправним та скасувати внесення державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Каменською О.А. відомостей щодо скасування права власності ОСОБА_5 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 р. у справі № 1517/6661/2012; зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції поновити реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру за вказаною адресою.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державний реєстратор Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Каменська О.А. незаконно скасувала державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, оскільки судовими ухвалами було накладено арешт на вказану квартиру, що позбавляє можливості здійснювати будь-які дії, пов'язані з нерухомим майном, в тому числі здійснювати реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації права власності.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року позов ОСОБА_5 залишено без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 березня 2015 року та прийнято нову, якою позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано внесення 26 серпня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Каменською Оленою Андріївною до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису щодо скасування права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1, на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 р. у справі № 1570/6661/2012. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції та ОСОБА_4 звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просять скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанцій, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.10.1994 р. Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Ізмаїльської міської ради народних депутатів Одеської області було зареєстровано шлюб між позивачем та ОСОБА_7, про що в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбів було зроблено актовий запис за № 600.

01.12.2003 р. позивач уклала з ВАТ "Одеський домобудівельний комбінат" договір про співробітництво по інвестуванню будівництва житлових будинків № 32/2390, відповідно до якого здійснено інвестування будівництва квартири АДРЕСА_1, на суму 159 987 грн.

16.06.2004 р. на ім'я ОСОБА_7 виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано Свідоцтво про право власності на квартиру за вказаною адресою.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.04.2010 р. у справі № 2-8626/10, в порядку забезпечення позову ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про стягнення коштів, було накладено арешт на квартиру, яка належала на праві власності ОСОБА_7 згідно інформації КП "ОМБТІ та РОН" станом на 23.04.2010 р. Вказана ухвала суду про забезпечення позову отримана Одеською філією державного підприємства Міністерства юстиції України "Інформаційний центр" 23.04.2010 р. й виконана згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) .

Судами встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості про скасування заходів забезпечення позову, застосованих згідно зазначеної ухвали, та зняття арешту на квартиру за вказаною вище адресою.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2011 р. у справі № 2-7511/09 розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 та визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстрованої за ОСОБА_7 на підставі Свідоцтва про право власності від 16.06.2004 р.

На підставі вказаного рішення суду, 28.02.2012 р. право власності на квартиру за ОСОБА_5 було зареєстровано КП "Одеське МБТІ та РОН".

В подальшому, рішенням апеляційного суду Одеської області від 24.01.2014 р. рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21.06.2011р. у справі № 2-7511/2009 р. було скасовано та в задоволені позовних вимог ОСОБА_5 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 було відмовлено. В своєму рішенні апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_5 набула право власності на квартиру в порушення вимог ст. 328 ЦК України - за наявності судового рішення (ухвала від 23.04.2010 р. у справі № 2-8626/10) про накладення арешту на об'єкт нерухомості.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.03.2014 р. у справі № 1570/6661/2012, яку в подальшому змінено постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 р., визнано протиправними дії реєстратора КП "Одеське МБТІ та РОН", пов'язані з реєстрацією 28.02.2012 р. набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21.06.2011 р. у справі № 2-7511/2009; скасовано реєстрацію права власності на квартиру за вказаною адресою реєстратором КП "Одеське МБТІ та РОН" на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2011 р. у справі № 2-7511/2009; зобов'язано реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про скасування реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, здійсненої 28.02.2012 р. реєстратором КП "Одеське МБТІ та РОН" на підставі рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21.06.2011р. у справі № 2-7511/2009; зобов'язано реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про поновлення за ОСОБА_7 реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Підставою для прийняття вказаних судових рішень у справі № 1570/6661/2012 була, за висновками суду, неправомірна реєстрація КП "Одеське МБТІ та РОН" права власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_5 при ненаданні останньою витягу про наявність (відсутність) заборони та (або) арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витягу з Державного реєстру обтяжень нерухомого майна про наявність чи відсутність податкової застави на об'єкт нерухомого майна, чим порушено вимоги п.2.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. (z0157-02)

Судами також встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 01.07.2014р. у цивільній справі № 522/11811/14-ц було також накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1.

На виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014р. у справі № 1570/6661/2012 державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Каменською Оленою Андріївною 26.08.2014 р. до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис про скасування права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1.

Не погоджуючись із зазначеними діями державного реєстратора ОСОБА_5 оскаржила їх до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що можливість задоволення вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача та поновлення реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_5 виключає рішення Апеляційного суду Одеської області від 18.12.2015 року, яким встановлено, що ОСОБА_5 набула право власності на квартиру на підставах, що заборонені законом, а також рішення Апеляційного суду Одеської області від 24.01.2014 року, яким скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21.06.2011 р. про визнання права власності на квартиру за ОСОБА_5

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що внесення відомостей до Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно при наявності не скасованих, накладених та зареєстрованих відповідно до чинного законодавства обтяжень є протиправним.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частиною 4 вказаної статті передбачено, що порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , відповідно до ст.1 якого державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно визначено як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 3 вказаного Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.

Згідно ч.2 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 19 Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.

Поряд з цим, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено підстави для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, серед іншого, у випадку, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених ч.9 ст. 15 цього Закону. Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 р. (868-2013-п) затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок № 868), пунктом 15 якого передбачено, що під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до п.28 Порядку № 868 (868-2013-п) державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) .

Згідно п.94, п.95 Порядку № 868 (868-2013-п) під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення відомостей із зазначених реєстрів до Державного реєстру прав. Державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - під час проведення державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків, що внесення відомостей до Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно при наявності не скасованих, накладених та зареєстрованих відповідно до чинного законодавства обтяжень є протиправним.

Як встановлено раніше, станом на 26.08.2014 р. (день внесення державним реєстратором запису про право власності на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2011 р. № 1570/6661/2012) були чинними дві ухвали Приморського районного суду м.Одеси про накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 - від 23.04.2010 р. у справі № 2-8626/10 та від 01.07.2014 р. у № 522/11811/14-ц, які є обов'язковими до виконання на всій території України та для всіх підприємств, установ та організацій. Накладені обтяження на квартиру за вказаною адресою, позбавляють можливості здійснювати будь-які дії, пов'язані з вказаним нерухомим майном, в тому числі здійснювати реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації права власності щодо вказаної квартири.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено щодо обов'язковості виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2011 р. у справі № 1570/6661/2012, яка набрала законної сили, однак, слід враховувати те, що вчинення будь-яких дій з нерухомим майном, на яке накладено обтяження, можливе лише після зняття вказаних обтяжень.

Відповідно до вищевказаного, колегія суддів вважає вірними висновки суду попередньої інстанції, що позов ОСОБА_5 в частині вимог щодо необхідності скасування внесення 26.08.2014 р. державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Каменською О.А. до Реєстру прав власності на нерухоме майно запису про право власності на квартиру АДРЕСА_1, на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 р. у справі № 1570/6661/2012, підлягає задоволенню.

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції вірно вказано про відсутність підстав для задоволення вимог позивача щодо зобов'язання Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції поновити реєстрацію права власності ОСОБА_5 на квартиру за вказаною адресою, оскільки можливість задоволення вказаної вимоги виключає рішення апеляційного суду Одеської області від 24.01.2014 р., яким скасовано рішення Приморського районного суду м.Одеси від 21.06.2011 р. про визнання права власності на квартиру за ОСОБА_5

Підсумовуючи вищесказане, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанцій винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції та ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року - залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.