ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27.10.2015 № К/800/20879/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., секретар судового засідання - Іванов Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 у справі № 826/11344/14 за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський титан" (ПАТ "ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС") до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2014 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015, позов Приватного акціонерного товариства "Кримський титан" (ПАТ "ЮКРЕЙНІАН КЕМІКАЛ ПРОДАКТС") задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 21.07.2014 № 99826552206, яким нараховано суму грошового зобов'язання у вигляді пені у розмірі 81827666,44 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем у період з 19.06.2014 по 25.06.2014 проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Кримський ТИТАН" з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними імпортними контрактами від 22.01.2014 № 51-1, від 30.01.2014 № 83-1, від 15.01.2014 № 28-1, від 21.01.2014 № 43-1 з компанією "Tolexis International Ltd" (Кіпр), за результатами якої складено акт від 03.07.2014 № 589/26-55-22-06/32785994 про порушення позивачем ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у зв'язку з несвоєчасним поверненням на валютний рахунок ПрАТ "Кримський ТИТАН" валютних коштів в сумі 33029302,60 дол. США за контрактом від 15.01.2014 № 28-1 з компанією "Tolexis International Ltd" (Кіпр); несвоєчасним поверненням на валютний рахунок ПрАТ "Кримський ТИТАН" валютних коштів в сумі 39160348,70 дол. США за контрактом від 22.01.2014 № 51-1 з компанією "Tolexis International Ltd" (Кіпр); ненадходженням товару за контрактом від 21.01.2014 № 43-1 у розмірі 13327000,00 дол. США (еквів. 158350334,51 грн.) та за контрактом від 30.01.2014 № 83-1 в сумі 18455710,47 дол. США (еквів. 178662844,73 грн.) з компанією "Tolexis International Ltd" (Кіпр).
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.07.2014 № 99826552206, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД, код платежу 21081000 на суму 81827666,44 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що податковим органом неправомірно нарахована пеня позивачу за порушення строків розрахунків з виконання контрактів, оскільки факт звернення з позовною заявою до суду зупиняє її нарахування.
Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 15.01.2014 між ПрАТ "Кримський ТИТАН" (Покупець) і "Tolexis International Ltd" (Продавець) було укладено контракт № 28-1, згідно з яким ПрАТ "Кримський ТИТАН" купує фосфорити виробництва (походження) Алжир і фосфорити виробництва (походження) Сирія (далі - Товар). Термін дії Контракту № 28 - до 31.12.2015 (пункт 10.8 Контракту № 28).
Позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань за Контрактом здійснив перший платіж за товар в сумі 49929651,30 дол. США, що підтверджується платіжними дорученнями від 16.01.2014 на суму 5000000 дол. США, від 16.01.2014 на суму 5000000 дол. США; від 17.01.2014 на суму 5000000 дол. США, від 17.01.2014 на суму 5000000 дол. США; від 22.01.2014 на суму 12929651,30 дол. США, від 22.01.2014 на суму 17000000 дол. США.
Поставка товару була здійснена не в повному обсязі, всього на суму 1390000 дол. США, та у зв'язку з неможливістю виконати в повному обсязі умови контракту, компанією "Tolexis International Ltd" повернуті валютні кошти у сумі 31740000 дол.США.
Крім того, між ПрАТ "Кримський ТИТАН" (Покупець) і компанією "Tolexis International Ltd" (Продавець) укладено контракт від 21.01.2014 № 43-1, за умовами якого ПрАТ "Кримський ТИТАН" купує сірку газову комову та/або гранульовану. 21.01.2014 позивач здійснив попередню оплату за товар в загальній сумі 17000000 дол.США. Продавцем частково повернуто грошові кошти на загальну суму 1673000 доларів США.
Між ПрАТ "Кримський ТИТАН" (Покупець) і "Tolexis International Ltd" (Продавець) було укладено контракт від 22.01.2014 № 51-1, за умовами якого ПрАТ "Кримський ТИТАН" купує фосфорити на суму 50000000 дол.США. За умовами контракту позивач здійснив попередню оплату за товар в сумі 36160348,7 та 12647598,42 дол.США.
30.01.2014 між ПрАТ "Кримський ТИТАН" (Покупець) і компанією "Tolexis International Ltd" (Постачальник) укладений контракт № 83-1, згідно з яким ПрАТ "Кримський ТИТАН" купує сірку газову комовую та/або гранульовану, на виконання якого
позивач здійснив попередню оплату за товар в загальній сумі 28155710,47 дол.США.
З огляду на те, що станом на 18.04.2014 компанією "Tolexis International Ltd" не поставлено товар на суму 16799651,30 дол.США та вказану суму грошових коштів в іноземній валюті не повернуто в повному обсязі, позивач подав 18.04.2014 до Міжнародного арбітражного комерційного суду при Торгово-промисловій палаті України позовну заяву про стягнення заборгованості з компанії "Tolexis International Ltd" за контрактом № 28-1. В цей же день були подані аналогічні позови в зв'язку з порушенням умов контрактів № 43-1, № 51-1. Також, у зв'язку з порушенням умов контракту № 51-1 щодо невиконання зобов'язання з поставки товару продавцем, у визначений контрактом термін, на суму 12647598,42 дол.США та неповернення вказаної суми грошових коштів в іноземній валюті, 29.04.2014 позивачем подано позовну заяву до Міжнародного арбітражного комерційного суду при Торгово-промисловій палаті України про стягнення заборгованості з компанії "Tolexis International Ltd", та налогічний позов від 26.05.2014 р. в зв'язку з порушенням умов контракту № 83-1.
Порядок розрахунків в іноземній валюті та порядок відліку законодавчо встановленого строку розрахунків регулюється Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) .
Так, статтею 2 цього Закону встановлено, що Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (частина 1). Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (частина 4). Постановою Національного Банку України від 14.11.2013 р. № 453 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" (z1951-13) , встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів (пункт 1).
Частиною першою статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
В силу положень частини 4 статті 4 цього Закону в разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Згідно з підпунктом 2 статті 17 параграфу 2 розділу 3 "Арбітражне провадження" Регламенту Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, затвердженого рішенням президії Торгово-промислової палати України від 17.04.2007 р. № 18 (v0018571-07) (1) (зі змінами та доповненнями), - провадження у справі порушується поданням належно оформленої позовної заяви до Арбітражного суду. Днем подання позовної заяви до Арбітражного суду вважається день його вручення Арбітражному суду, в разі відправлення поштою - дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення.
Відтак, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що дата звернення резидентом-позивачем із позовом до суду про стягнення з нерезидента заборгованості за контрактами або дата відправлення позову поштою є датою прийняття позовної заяви судом, внаслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених статтями 1, 2 Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", і пеня за їх порушення не сплачується.
Даний висновок також узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 07.02.2011 у справі № 21-63а10.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.
За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для задоволення позову.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 залишити без змін.
3. ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .
Головуючий суддя
Судді
В.П.Юрченко
Г.К.Голубєва
М.В.Сірош