ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2015 року м. Київ К/800/18047/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Кобилянського М.Г., Ліпського Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч Автономної Республіки Крим про стягнення заборгованості,
за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 6 червня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року,
встановив:
У квітні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі Автономної Республіки Крим (далі - управління ПФУ) пред'явило позов до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч Автономної Республіки Крим (далі - відділення Фонду) про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, державної адресної допомоги за липень 2011 року в сумі 6471,86 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 6 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року, позов задоволено частково: стягнуто з відділення Фонду на користь управління ПФУ суму невідшкодованих витрат на виплату основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та витрат на її доставку за липень 2011 року громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у розмірі 1184,78 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі відділення Фонду, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що відділенням Фонду не прийнято до заліку витрати управління ПФУ за липень 2011 року в сумі 6471,86 грн на виплату пенсіонерам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, з них: 1093,95 грн - основний розмір пенсій; 9,92 грн - витрати на виплату і доставку пенсій; 80,91 грн - щомісячна цільова грошова допомога на прожиття; 5236,74 грн - державна адресна допомога; 50,34 грн - витрати на виплату і доставку державної адресної допомоги.
Вказані громадяни отримали каліцтво на підприємствах, розташованих на території радянських республік за період їх входження до складу СРСР та держав-учасниць СНД.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Основи) пенсія по інвалідності та пенсія у зв'язку із втратою годувальника є одним із видів матеріального забезпечення, що надається за загальнообов'язковим державним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
За правилами частини четвертої статті 26 Основ та пункту 5 частини першої статті 24 Закону України від 23.09.1999 р. № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1105) Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, встановлений статтею 21 Закону № 1105 та пунктом 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 р. № 5-4/4 (z0376-03) (далі - Порядок).
До вказаного переліку входять: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття; допомога на поховання; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
13 березня 1992 року між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав підписано Угоду про гарантії прав громадян у сфері пенсійного забезпечення (997_107) , в преамбулі якої визначено, що держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.
Відповідно до умов Угоди пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (стаття 1); всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення (стаття 3); призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання; для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою (стаття 6); при переселенні пенсіонера в межах держав-учасниць Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера (стаття 7).
Таким чином, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що стався на території будь-якої з держав-учасниць СНД або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР, виплачується особі за законодавством тієї держави-учасниці Співдружності, на території якої вона проживає.
З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що витрати управління ПФУ, пов'язані з виплатою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, включаючи щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття, підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду соціального страхування як належного страховика від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Водночас суди правильно виходили з того, що витрати управління ПФУ на виплату і доставку державної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (265-2008-п) , не підлягають відшкодуванню відділенням Фонду, оскільки такі витрати не входять до складу розміру пенсії по інвалідності та визначеного статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" і пунктом 4 Порядку переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Керч Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 6 червня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2013 року - без змін.
ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:
Черпак Ю.К.
Кобилянський М.Г.
Ліпський Д.В.