розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9, представника ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 - ОСОБА_9 та Державної архітектурно-будівельної інспекції України

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015року

у справі № 815/5504/14

за позовом 1) ОСОБА_4,

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,

треті особи: 1) Київська районна адміністрація Одеської міської ради,

про скасування реєстрації Декларації, зобов'язання вчинити певні дії, -

У вересні 2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, яким просили скасувати реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1, зареєстровану відповідачем 26.03.2014 року №IУ 083140850065, та Декларації про готовність об'єкта до експлуатації за вказаною адресою, зареєстровану відповідачем за №IУ 143142050289; зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України видати наказ та виключити Декларації №IУ 083140850065, №IУ 143142050289 з Єдиного реєстру.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року позов задоволено частково. Скасовано реєстрацію Декларації про початок виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1, зареєстровану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 26.03.2014 року №IУ 083140850065. Скасовано реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації за вищенаведеною адресою, зареєстровану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 24.07.2014 року №IУ 143142050289. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9, представник ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 - ОСОБА_9 та Державна архітектурно-будівельна інспекція України, звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просять: представник ОСОБА_9 - рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд, Державна архітектурно-будівельна інспекція України - рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційні скарги, в яких наголошували на відповідності рішення суду апеляційної інстанції обставинам справи та вимогам законодавства України, просили залишити касаційні скарги без задоволення, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши і обговоривши доводи касаційних скарг та заперечень на них, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 06.03.2013 року ОСОБА_14 продала ОСОБА_15 житловий будинок житловою площею 107,7 кв.м, адресою АДРЕСА_1. В подальшому вказаний житловий будинок ОСОБА_15 подарувала ОСОБА_8, що підтверджується договором дарування від 12.06.2013 року.

21.05.2013 року Інспекцією ДАБК в Одеській області проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_15 на об'єкті будівництва - житловий будинок за адресою АДРЕСА_1.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 21.05.2013 року, згідно якого власником житлового будинку ОСОБА_15 виконуються будівельні роботи з будівництва житлового будинку без права на їх виконання. Будівельні роботи виконуються в рівні першого поверху.

На підставі виявленого правопорушення Інспекцією ДАБК в Одеській області виданий припис від 21.05.2013 року про зупинення будівельних робіт та усунення порушень містобудівного законодавства.

10.06.2013 року Інспекцією ДАБК в Одеській області проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_15 на вищезазначеному об'єкті будівництва.

За результатами перевірки складений акт від 10.06.2013 року, згідно якого перевіркою ОСОБА_15 виконуються будівельні роботи з будівництва житлового будинку без права на їх виконання. Будівельні роботи виконуються в рівні другого поверху. Не виконана вимога Припису Інспекції в Одеській області щодо зупинення будівельних робіт та усунення порушень.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_15 припису щодо зупинення будівельних робіт, Інспекція ДАБК в Одеській області звернулась до Київського районного суду міста Одеси з позовом про зобов'язання знести самовільно збудований житловий будинок. Провадження у справі № 520/9778/13-ц відкрите 01.08.2013 року.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 02.09.2013 року у справі № 520/9778/13-ц заборонено Інспекції ДАБК в Одеській області вчиняти будь-які дії щодо введення в експлуатацію спірного об'єкта будівництва.

18.11.2013 року Інспекцією ДАБК в Одеській області проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 18.11.2013 року, згідно якого ОСОБА_8 виконуються будівельні роботи з будівництва 5-ти поверхового житлового будинку без права на їх виконання.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 23.01.2014 року у справі № 520/9778/13-ц заборонено ОСОБА_8 та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати будівельні роботи за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 12.11.2014 року накладений арешт та заборонено відчуження у будь-який спосіб земельної ділянки, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, накладений арешт та заборонено відчуження у будь-який спосіб житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за вищевказаною адресою.

ОСОБА_8 подала до Державної архітектурно-будівельної інспекції України Декларація про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована відповідачем 26.03.2014 року за №IУ 083140850065, в якій зазначена поверховість 3 поверхи + мансарда, загальна площа 1884,1 кв.м.

Також ОСОБА_8 подала до Державної архітектурно-будівельної інспекції України Декларація про готовність об'єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_1, яка зареєстрована відповідачем 24.07.2014 року за №IУ 143142050289, в якій зазначена поверховість 4 поверхи + мансарда, загальна площа 1884,1 кв.м, дозвільні документи - Декларація про початок виконання будівельних робіт, яка зареєстрована відповідачем 26.03.2014 року за №IУ 083140850065, дата початку будівництва 26.03.2014 року, дата закінчення будівництва 07.07.2014 року.

Судова колегія Вищого адміністративного суду погоджується з правовою позицію судів попередніх інстанцій, що реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та готовність об'єкта до експлуатації прийняті Державної архітектурно-будівельної інспекції України з порушенням вимог п.17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ № 461 від 13.04.2011 (461-2011-п) у (далі по тексту Порядок № 461), та п.7 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ № 466 від 13.04.2011 року "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" (466-2011-п) (далі по тексту Порядок № 466), виходячи з наступного.

Згідно частини 1,2 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Пунктом 2 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Як визначено п.17 Порядку № 461 (461-2011-п) , реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (2806-15) . Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта.

У відповідності до п.7 Порядку № 466 (466-2011-п) , реєстрація декларації про початок виконання підготовчих робіт здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (2806-15) .

Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. Реєстрацію декларації щодо об'єкта, розміщеного на території кількох регіонів або вплив (відповідно до проектної документації) від діяльності якого після прийняття в експлуатацію буде поширюватися на два і більше регіони (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь), здійснює Держархбудінспекція, а декларації щодо іншого об'єкта - її територіальний орган за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі.

Держархбудінспекція може доручити розгляд та реєстрацію декларацій її територіальному органові в порядку, визначеному Мінрегіоном.

Системно аналізуючи вказані вище норми, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції України на проведення реєстрації декларацій про початок виконання підготовчих робіт та готовність об'єкта до експлуатації визначені за певних умов.

Однак Державна архітектурно-будівельна інспекція України зареєструвала спірні декларації поза межами своєї компетенції, не врахувавши, що вони повинні реєструватися в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта.

Доводами касаційних скарг це не спростовано.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України звертає увагу касаційного суду, що до її повноважень відноситься лише перевірки повноти даних, зазначених в деклараціях, а тому наявність недостовірних даних не могла бути підставою для відмови в реєстрації спірних декларацій.

З цими твердженнями Вищий адміністративний суд України не погоджується.

Частиною 2 ст. 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В Декларації про початок проведення будівельних робіт зазначено про проведення реконструкції 2-поверхового житлового будинку на 3-поверховий будинок з мансардою. Проте в декларації про готовність об'єкту до експлуатації зазначено, що в результаті реконструкції збудовано 4-поверховий будинок з мансардою. Тобто в даному випадку наявна невідповідність даних між декларацією про початок будівельних робіт та декларацією про готовність об'єкту до експлуатації.

В касаційній скарзі представник ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 - ОСОБА_9 вказує, що суди попередніх інстанцій допустили порушення процесуального закону, оскільки не залучили до участі у розгляді цієї адміністративної справи вищевказаних громадян в якості третіх осіб, хоча прийнятті рішення безпосередньо впливають на їх права.

З цього приводу судова колегія вказує наступне.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Право власності на квартиру № 25 по АДРЕСА_1 виникло у ОСОБА_10 на підставі договору дарування, зареєстрованого 12.02.2015 року; право власності у ОСОБА_11 на квартиру № 26 в цьому ж будинку виникло на підставі договору дарування від 11.02.2015 року: ОСОБА_12 придбав квартиру № 37 по АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23.01.2015 року, ОСОБА_13 на квартири № 33, № 34 та № 35 уклав договори купівлі-продажу, які були зареєстровані 28.01.2015 року.

Таким чином, право власності на квартири у будинку АДРЕСА_1 виникло у скаржників під час розгляду судами адміністративної справи. На час реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України декларацій про початок виконання будівельних робіт та готовність об'єкта до експлуатації права вказаних вище громадян не були та не могли бути порушенні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджує правову позицію судів апеляційної інстанції щодо доведеності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позовних вимог та протиправності реєстрації спірних декларацій Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційних скарг не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року ґрунтується на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційні скарги представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9, представника ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 - ОСОБА_9 та Державної архітектурно-будівельної інспекції України - залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року у справі № 815/5504/14 - залишити без змін.

ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.