ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2015 року м. Київ К/800/27518/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Сороки М. О., Чумаченко Т. А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтех" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, за участю третьої особи - Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Львова, про визнання вимоги протиправною, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року,
у с т а н о в и л а :
У квітні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Софтех" (далі - ТОВ "Софтех") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправною та скасування вимоги відповідача від 06 березня 2014 року № Ю 1872-17 про сплату суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 182531,44 гривень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що суб'єктом владних повноважень сформовано вимогу від 06 березня 2014 року № Ю 1872-17, згідно з якою від ТОВ "Софтех" вимагається сплатити заборгованість у розмірі 182531,44 гривень, яка виникла внаслідок несплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позивач вказує, що своєчасно подає звітність про нарахування єдиного внеску та сплачує його до бюджету.
Вважаючи розрахунок недоїмки, який наведений суб'єктом владних повноважень необґрунтованим, позивач звернувсь до суду з вимогою про його скасування.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2014 року залучено для участі у справі в якості третьої особи Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі міста Львова (далі - УПФУ в Шевченківському районі).
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною та скасовано вимогу ДПІ у Шевченківському районі № Ю 1872-17 від 06 березня 2014 року про сплату боргу (недоїмки).
У своїй касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Представник ТОВ "Софтех" у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності ТОВ "Софтех" є роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.
06 березня 2014 року ДПІ у Шевченківському районі сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 березня 2014 року № Ю 1872-17, якою зобов'язав ТОВ "Софтех" сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску (недоїмку), що виникла станом на 28 лютого 2014 року у сумі 182531,44 гривень.
Не погоджуючись із вищезазначеним, позивач подав скаргу на вказану вимогу, однак Головним управлінням Міндоходів у Львівській області прийнято рішення № 9420/10/13-01-10-08-05/533 від 18 квітня 2014 року, у відповідності до якого скарга ТОВ "Софтех" залишена без задоволення.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність вимоги суб'єкта владних повноважень у зв'язку із наявністю у позивача заборгованості по сплаті єдиного внеску.
Львівський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення адміністративного позову, виходив з того, що органом доходів і зборів протиправно складено та скеровано позивачу вимогу про сплату недоїмки у сумі 182531,44 гривень, оскільки відповідно до даних зворотного боку облікової картки платника податку ТОВ "Софтех", в період з 01 січня 2014 року по 28 лютого 2014 року позивачем було сплачено кошти на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 236200,00 гривень.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки суду апеляційної інстанції вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Визначення недоїмки міститься у пункті 6 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що передбачає суму єдиного внеску, своєчасно не нарахованої та/або не сплаченої у строки, встановлені цим Законом, обчисленої органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Приписами частини першої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 01 серпня 2013 року заборгованість по єдиному соціальному внеску ТОВ "Софтех" становила 189730,94 грн., в тому числі недоїмка - 166010,86 грн., пеня - 12539, 14 грн., фінансова санкція - 11180,94 гривень.
На вищевказану суму боргу надіслано вимогу про його сплату від 05 серпня 2013 року № Ю-74, яка не оскаржувалась ТОВ "Софтех".
Так, листами ДПІ у Шевченківському районі № 4736/17-30 та № 6950/17-30 від 01 квітня 2014 року проінформовано УПФУ в Шевченківському районі про сплату ТОВ "Софтех" коштів за період з 01 жовтня 2013 року по 24 березня 2014 року в загальній сумі 283100,00 гривень.
З урахуванням зазначеного сума недоїмки станом на 28 лютого 2014 року, яка вказана в оскаржуваній вимозі № Ю 1872-17 від 06 березня 2014 року в розмірі 182531,44 грн. складається з суми адміністрованої УПФУ в Шевченківському районі недоїмки в розмірі 177470,12 грн. станом на 01 жовтня 2013 року та 5061,32 грн., які були донараховані ДПІ у Шевченківського району за період з 01 жовтня 2013 року по 28 лютого 2014 року.
Частиною шостою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
За такого правового врегулювання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що сплачені ТОВ "Софтех" кошти в розмірі 283100,00 грн. повинні були направлятись на погашення недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, тобто заборгованості у сумі 182531,44 гривень, яка зазначена в оскаржуваній вимозі.
Разом з цим необхідно зазначити, що оскаржувану вимогу прийнято 06 березня 2014 року, а листи ДПІ у Шевченківському районі адресовані УПФУ в Шевченківському районі про сплату позивачем коштів у загальній сумі 283100,00 грн. датовані 01 квітня 2014 року, що також свідчить про неврахування у сформованому контролюючим органом розрахунку недоїмки сплачені ТОВ "Софтех" платежі.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновки суду та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2015 року у цій справі залишити без змін.
ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
М. І. Смокович
М. О. Сорока
Т. А. Чумаченко