У х в а л а
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Присяжнюк Т.I.,
суддів
Філатова В.М., Таран Т.С.
за участю прокурора
Колесниченка О.В.
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 24 квітня 2007
року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1.
на вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від
11 травня 2005 року, яким засуджено:
ОСОБА_1,
IНФОРМАЦIЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово
судимого, останній раз у 2002 році за ч. 3 ст. 185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки позбавлення волі,
- за ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 3 роки
позбавлення волі,
- за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на 4 роки
позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
остаточно призначено 4 роки позбавлення волі.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 19
липня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
За вироком ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 1 лютого
2005 року приблизно о 15 годині, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1,
вчинив крадіжку майна, що належало ОСОБА_2., спричинивши
останньому матеріальну шкоду на загальну суму 77 грн.
Крім того, ОСОБА_1 2 лютого 2005 року приблизно о 6 годині за
попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме
провадження, проник у квартиру АДРЕСА_1, звідки таємно викрав
майно, що належало ОСОБА_2., спричинивши йому матеріальну шкоду на
загальну суму 1523 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1просить переглянути
судові рішення, мотивуючи тим, що його дії невірно кваліфіковані
за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, оскільки він не проникав у
житло потерпілого, а тому необхідно було кваліфікувати його дії за
ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив вирок щодо
ОСОБА_1. змінити: закрити провадження у кримінальній справі за ч.
2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
, перевіривши матеріали справи та
обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга
підлягає частковому задоволенню.
Винність ОСОБА_1. у вчиненні крадіжки з проникненням у житло
повторно, за обставин, викладених у вироку, доведено зібраними у
справі доказами, у тому числі показаннями ОСОБА_3., показаннями
потерпілого ОСОБА_2, свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., даними
протоколів огляду місця події, очної ставки, виїмки, висновку
дактилоскопічної експертизи, та іншими матеріалами справи,
перевіреними судом у судовому засіданні, а його злочинні дії
правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
.
Що стосується кваліфікації дій ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 185 КК
України ( 2341-14 ) (2341-14)
, то судові рішення у цій частині підлягають
зміні з наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Кодексу
України про адміністративні правопорушення" ( 2635-15 ) (2635-15)
від 2
червня 2005 року, який набрав чинності 30 червня 2005 року,
диспозицію ст. 51 КУпАП викладено у новій редакції, згідно з якою
дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, у тому числі і з
проникненням у приміщення чи інше сховище, шахрайства,
привласнення чи розтрати тягне за собою адміністративну
відповідальність, якщо вартість такого майна на момент вчинення
правопорушення не перевищує трьох неоподаткованих мінімумів
доходів громадян.
Згідно з положеннями Закону України "Про податок із доходів
фізичних осіб" ( 889-15 ) (889-15)
від 22 травня 2003 року, який набрав
чинності 1 січня 2004 року, для кваліфікації злочинів або
адміністративних правопорушень сума неоподаткованого мінімуму
встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
У період з 1 січня по 31 грудня 2005 року соціальна пільга
складала 131 грн, тому дрібним в цей період вважалося викрадення
чужого майна, вартість якого не перевищувала 393 грн.
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1. визнано винним у
вчиненні крадіжки 1 лютого 2005 року на загальну суму 77 грн,
тобто вартість викраденого майна є меншою, ніж три неоподатковані
мінімуми доходів громадян, з урахуванням соціальної пільги.
З урахуванням наведеного з вказаних судових рішень щодо
ОСОБА_1. слід виключити обвинувачення у вчиненні крадіжки майна
ОСОБА_2, на загальну суму 77 грн, та закрити провадження за ч. 2
ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
на підставі п. 2 ст. 6 КПК України
( 1001-05 ) (1001-05)
.
Керуючись ст. ст. 394-396 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
, колегія
суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.
Вирок Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим
від 11 травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Автономної
Республіки Крим від 19 липня 2005 щодо ОСОБА_1 змінити:
виключити обвинувачення у вчиненні ним 1 лютого 2005 року
крадіжки майна на загальну суму 77 грн. та закрити провадження за
ч. 2 ст. 185 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
за відсутністю у його діях
складу злочину на підставі п. 2 ст. 6 КПК України ( 1001-05 ) (1001-05)
;
виключити посилання на ст. 70 КК України ( 2341-14 ) (2341-14)
при
призначенні покарання.
Вважати ОСОБА_1. засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України
( 2341-14 ) (2341-14)
до міри покарання, призначеної судом у виді 4 років
позбавлення волі.
У решті судові рішення щодо ОСОБА_1. залишити без зміни.
СУДДI:
Присяжнюк Т.I. Філатов В.М. Таран Т.С.