У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Селівона
О.Ф.,
суддів Пивовара В.Ф., Скотаря
А.М. за участю прокурора Пересунька С.В., захисника ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4,
розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 18 грудня 2008 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 24 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1,
у с т а н о в и л а :
вироком Березівського районного суду Одеської області від 22 лютого 2008 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Березівки Одеської області, раніше не судимого,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначено йому за цим законом покарання 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 24 квітня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено, на підставі ст. 75 КК України звільнено його від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на нього обов'язку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 13 липня 2007 року, приблизно о 24 год., керуючи у стані алкогольного сп'яніння автомобілем "ВАЗ-21070", державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Горького в м. Березівка Одеської області, порушив вимоги п. п. 2.3 "б", 2.9 "а", 12.1, 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху, проявив неуважність, при виборі швидкості руху не врахував дорожню обстановку, при виникненні небезпеки для руху не вжив заходів до безпечного для інших учасників дорожнього руху об'їзду перешкоди і скоїв наїзд на ОСОБА_2, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала її смерть.
У касаційному поданні ставиться питання про скасування ухвали щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з безпідставним застосуванням апеляційним судом ст. 75 КК України та внаслідок цього невідповідністю призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та його особі.
У запереченні на касаційне подання захисник ОСОБА_3 наводить доводи щодо обґрунтованості звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційне подання і просив його задовольнити, думку захисника ОСОБА_3 та потерпілого ОСОБА_4, які заперечували проти касаційного подання і представили колегії суддів документи про надання засудженим ОСОБА_1. матеріальної допомоги сім'ї загиблої ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів дійшла висновку, що воно задоволенню не підлягає з таких підстав.
Обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України у касаційному поданні не заперечуються.
При призначенні ОСОБА_1 покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, те, що він вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною, яка обтяжує покарання, але добровільно відшкодував завдану потерпілим шкоду.
Апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією захисника ОСОБА_5 на вирок щодо ОСОБА_1, встановив, що суд першої інстанції при призначенні йому покарання не достатньо врахував дані про його особу та обставини, які помякшують йому покарання, а також конкретні обставини вчиненого ним злочину, а саме те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, вчинив злочин з необережності, має постійні місце проживання і роботу, за якими позитивно характеризується, утримує неповнолітню дитину, повністю відшкодував завдану потерпілим шкоду і претензій будь-якого характеру з їх боку до ОСОБА_1 немає.
Враховуючи ці обставини, апеляційний суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування основного покарання, призначеного йому судом першої інстанції, з випробуванням.
У запереченні на касаційне подання та у своїх поясненнях під час розгляду справи касаційним судом захисник ОСОБА_3 зазначав, що ОСОБА_1 продовжує надавати допомогу на утримання дочки загиблої ОСОБА_2, купив їй квартиру в м. Одесі, що підтвердив у своїх поясненнях і потерпілий ОСОБА_4.
Отже, доводи прокурора про безпідставне застосування апеляційним судом ст. 75 КК України не можна визнати обґрунтованими.
Таким чином, підстави для скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 з наведених у касаційному поданні мотивів відсутні.
На підставі наведеного, керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, залишити без задоволення, а ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Одеської області від 24 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Судді: Селівон О.Ф. Пивовар В.Ф. Скотарь А.М.